Минулий допис був присвячений поясненню базових речей про криптовалюти та біткоїн як найпопулярніший представник цього класу фінансових іграшок. Іграшок – тому що їх у жодному разі неможливо розглядати як фінансовий інструмент – виключно як фінансову гру. І то дуже небезпечну з екологічної точки зору гру. І от чому.
Для генерації (майнінгу) біткоїнів і проведення самих розрахунків у цій криптовалюті потрібна величезна кількість електроенергії. Наприклад, річне споживання енергії тільки системою Bitcoin перевищує 135 терават-годин – на рівні Швеції й більше, ніж ціла Україна. Викиди СО2, пов’язані з його функціонуванням, складають 64 мегатонни – як Сербія та Чорногорія разом узяті. Кількість електроенергії, яка потрібна для забезпечення одного (!) платежу, у понад мільйон разів перевищує кількість енергії, потрібної для проведення одного платежу в системі VISA, пише Репортер.
Слід сказати, що з огляду на технологічні обмеження самого алгоритму криптовалюти, способів знизити споживання енергії фактично немає. Замінити їх повністю відновними джерелами також не вийде. Навіть у разі, якщо біткоїн вийде на максимальну річну продуктивність у 220 мільйонів транзакцій, це буде складати 0,03 % від усіх 700 мільярдів річних транзакцій у світі.
Питання часових затримок у системі криптовалют також наростатиме далі – навіть якщо поставити умовне завдання здійснити одну-єдину транзакцію кожному сучасному жителю планети (7,7 млрд людей), то в системі біткоїн це триватиме 35 років. І всі ці 35 років систему слід буде живити електроенергією в обсягах на рівні середньої європейської країни рівня Швеції чи України.
Читайте: Максим Карпаш: Два боки крипто
Отже, біткоїн є енергетично виснажливим сектором, не може бути заміною сучасним фінансовим системам, а його вплив на навколишнє середовище майже у 20 разів перевищує викиди, пов’язані з видобутком золота. І не забуваймо, що криптовалют на сьогодні є сотні – наприклад, Етеріум, найближчий конкурент Біткоїна, споживає енергії як цілий Узбекистан. І таких багато. І, звісно, жодних додаткових робочих місць, соціальних програм чи чогось такого.
Чи існують виходи з цієї тупикової ситуації? Так, їх кілька – радикальних, а реалістичний буде їхньою сумішшю. Отож, серед можливостей – повна відмова від криптовалют, зміна алгоритму на більш енергоефективний, перехід на винятково відновлювальну енергетику для криптовалют – використання факельного газу на видобутку, гідроенергетики. Можливими є інші, радше похідні від цих трьох.
Думаю, рано чи пізно людство врешті-решт відмовиться від криптовалют, хоча як інструменти для спекуляцій вони залишаться. Зрозуміло, що ситуацію із криптовалютами потрібно негайно змінювати – вони просто зводять нанівець усі зусилля зі скорочення викидів СО2 останніх років.
Читайте: Максим Карпаш: Дороги як можливості
Хоча є цілком інший шлях – використати блокчейн-технологію, яка лежить в основі криптовалют, задля зменшення впливу на довкілля: спрощення внутрішніх процесів супроводу складних контрактів у великих компаніях (менше залучених людей в офісах, менше відряджень, менше паперових копій документів) чи, наприклад, належний облік даних про викиди СО2 між країнами та компаніями задля уникнення махінацій.
Це все до того, що прості рішення складних завдань вже практично закінчились – треба вмикати здоровий глузд на всіх рівнях.
