Перечитав статтю, яка вийшла днями у виданні Atlantic, про історію компанії Боїнг, якусь дуже невеселу історію. Вона – приклад того, як у XXI високотехнологічному столітті можуть «розмиватися» технології, пише Максим Карпаш у Репортері.
У січні 2024 року під час польоту в літаку Боїнга 737 випали двері. Під час цілком штатного розслідування виявилось, що в компанії не було записів про те, що ті двері взагалі прикручували до фюзеляжу літака. Адже компанія Боїнг фюзеляжів для своїх літаків уже сама не виробляє.
Ще у 2005 році в рамках програми «розвантаження» бізнесу Boeing продала завод, де виготовлялись корпуси як цивільних літаків, так і військових легенд типу В-52 чи В-29. Потім виробництво хвостів, шасі, елементів керування також передали стороннім підприємствам по всьому світу.
Ці сторонні бізнеси просто надсилають свої агрегати в Boeing для фінального складання.
Отже, компанія, яка відкрила для людства епоху реактивних літаків, перетворилась в уславлену фірму зі збирання авіамоделей. Маємо яскраву демонстрацію, як процеси глобалізації фактично позбавили американську компанію пріоритету в технологіях та машинобудуванні. Можемо з цього також зробити висновки для України, як нам розбудувати свою хай-тек-індустрію адже війна не залишила нам вибору.
На початку ХХ століття, коли Білл Боїнг саме започаткував свій бізнес, орієнтація була зворотна. Такі виробництва, як Boeing, Ford, Edison, Sikorsky поставали із невеликих майстерень, давали роботу сотням тисяч людей, задавали темп індустрії, зокрема й для військового застосування. Саме тоді були винайдені такі стандарти промислового виробництва, як взаємозамінність деталей та вузлів, рухомі складальні лінії і т.д. Саме завдяки цьому американські промислові компанії під керівництвом інженерів почали домінувати у світі.
Читайте Максим Карпаш: Про помилки ЄС і шанси України в енергетиці
Комбінація практик американської індустрії у поєднанні з традиціями Японії створили нову концепцію неперервного вдосконалення, відому нам як кайдзен. У рамках кайдзен багаторівневий контроль якості є обов’язковим на всіх етапах виробництва. Якісні продукти від Toyota, Nissan, Sony та інших – результати такого поєднання, ощадливого виробництва.
Але фондові ринки, новий фінансовий менеджмент змусили багатьох виробників віддати значну частину виробництва компонентів «на сторону». Тепер не Boeing виробляє літаки для когось, а численні компанії виробляють літаки для Boeing.
У підсумку багаторічна ідеологія контролю якості також була передана на сторону.
Менеджери Boeing не поклались на теорію, що найменш (проконтрольована) придатна частина визначає надійність всієї системи (літака). В результаті у 2019-2020 сталися дві авіакатастрофи літака Boeing 737 MAX, в яких загинуло 346 людей. Американські служби, які розслідували історію з тією дверкою вже у 2024, виявили у підрядника, що її «змастили» засобом для миття посуду, протерли ганчіркою і перевірили герметичність пластиковою карткою від готельного номеру.
Читайте Максим Карпаш: Темні часи української енергетики – і світлі люди
Україна зараз активно створює свій mil-tech сектор, оборонну промисловість, практично з нуля. Важливо, аби саме виробництво, залишалось в Україні, розробки були українськими, конкуренція перейшла у сферу якості, аби поставали все нові компанії в цій галузі. Для нас це питання суверенітету, як державного, так і технологічного. І питання фондових індексів чи бонусів топменеджменту буде недоречним в разі втрати держави.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
