Перш за все, змушений визнати, що помилявся у попередніх прогнозах щодо проходження опалювального сезону 2023/2024. Очікував, що удари, завдані навесні 2024, будуть ще восени 2023. А ми пройшли осінь-зиму без суттєвих проблем. Напевно, путін у своїй хворій голові відклав катастрофу для українців на наступний сезон, пише Максим Карпаш у Репортері.
Кажуть, у темні часи видно світлих людей. Українська весна 2024 в енергетиці підтверджує цю тезу – часи темні, але українські енергетики їх підсвічують. Навчені бідами та смертями минулих місяців, вони швидко відновлюють енергопостачання там, де типова європейська енергосистема мала б уже блекаут.
Після березневих ударів по енергетичній інфраструктурі констатуємо фактичну катастрофу в енергосекторі України. Адже завдані руйнування ми не зможемо відновити найближчим часом у принципі. Тобто, до початку опалювального сезону 2024/2025 ситуація мала б залишитися поганою.
Справа в тому, що з 2023 року ми втратили майже 2 гігавати теплової та гідро генерації, еквівалентні двом енергоблокам АЕС. Ніби й невелика втрата при існуючих потужностях, але саме вони забезпечують так зване балансування.
Балансування – це коли у вранішні та вечірні періоди усі ми (домогосподарства та підприємства) споживаємо більше, ніж вночі та вдень, а система додає енергії – балансує. Цю нестачу слід задовольняти швидко, за десятки хвилин. Саме тоді вмикають ТЕС, ТЕЦ і ГЕС. Тепер у нас значної частини цього резерву немає.
Що нас чекає? Якщо простою мовою, то контрольовані віялові відключення з першими холодами цьогорічної осені, може, й скоріше. Ми це проходили після масованих атак восени 2022. Тільки тоді ми на Івано-Франківщині мали відключення по чотири години, а тепер вони, скоріше за все, будуть довшими.
З огляду на такий стан справ, маю для нас прості поради:
- будьмо морально готові до складних обставин. Коли ти знаєш, що тебе чекає, психологічно легше це перенести;
- подумайте про «план Б» – як і де, коли і з ким ви будете, коли світло зникне на понад кілька годин;
- елементарний «комплект виживання»: ліхтарики, радіоприймачі, павербанки, акумулятори, генератори, запаси їжі та води – перевірте, оновіть за потреби, випробуйте, будьте готові використати їх будь-якої миті;
- проговоріть в сім’ї та колективі порядок дій на випадок зникнення зв’язку, тривалих відключень електроенергії.
Маю й світлі думки з цього приводу: росія своїми агресивними атаками «випихає» нас в еру зеленої енергетики, адже ми просто не маємо іншої ради. Цинічно кажучи, Україна з найбільшого клієнта російського газу на наших очах перетворюється на європейського піонера так званого енергетичного переходу.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
