Погляд з-за океану. Чому американські сім'ї раді іноземцям (ФОТО)

Вміння бути вдячним. Насправді, цьому треба вчитися. Говорити «дякую» за те, що зазвичай сприймаємо як належне. Не лише ближнім, які роблять для нас, на перший погляд, звичайні вчинки, а й у щоденній молитві – за прожитий день, за дорогих людей поруч, за хліб і воду на столі. Коли людина вдячна, вона – щедра. Такі й віддають легко.

Майже всі, хто колись їздив за програмами обміну до США, мають досвід проживання у місцевих родинах. Тамтешні мешканці відкривають свої двері, аби допомогти гостям краще зрозуміти колорит заокеанського життя. Така практика є поширеною у всіх штатах і звична для простого американця. Але що спонукає їх ділити свою трапезу, віддавати час і увагу незнайомцям?

До теми: Від океану до океану. Пригоди франківського студента в Америці (ФОТО)

Американці дуже соціалізовані. Родинні цінності для них теж мають велике значення і займають важливе місце у щоденному житті. Буває, аби бути ближче до своїх дорослих дітей, старші пари навіть змінюють місце проживання. У новому чи будь-якому іншому оточенні активно будують зв’язки і стосунки, бо це сприяє залученню до громади.

Майданчиками для спілкування часто є церква і громадські об’єднання. Ті, кому за 60, відвідують різні неурядові організації чи секції – починаючи від садівництва чи йоги та закінчуючи участю в муніципальному оркестрі. І якщо волонтерська робота передбачає прихисток людей у своєму домі, то члени структури завжди долучаються до цього. Проактивна позиція сприяє інтеграції в середовище, додає вагомості. А ще допомагає залучати однодумців, поширювати власні ідеї та цінності.

До теми: Як 69-річна американка у Космачі допомагає розвивати об’єднану громаду

Майже все населення невеликих американських містечок є віруючим. Для християн (найрізноманітніших конфесій) важливо застосовувати свою релігію повсякчас і у всіх справах. Вони трактують це як служіння Богу і ближньому. Якщо родина достатньо забезпечена матеріально, то поділитися з нужденними – норма. Вони прагнуть бути корисними у суспільстві. Кажуть, якщо їм пощастило бути благословенними, наприклад, великим будинком, то чому б не розділити його з іншими?

Мешканка штату Колорадо Мішель каже, їхня сім’я кілька разів ставала прийомною для молодих людей, які проходили реабілітацію після наркотиків. Вони потребували зміни обстановки та сторонньої підтримки. То був складний життєвий досвід, згадує жінка, тому останнім часом від такої практики вони з чоловіком відмовилися. Але продовжують запрошувати до себе молодь по обміну з інших країн. Дехто приїжджав на короткий час, інші – на тривале навчання. Мішель ставала для них майже мамою – готувала обіди, давала поради, цікавилася успішністю. Так, один з іноземних студентів, який приїхав вивчати англійську, повівся, скажемо так, безвідповідально. І одразу отримав ультиматум – або він виконує взяті на себе зобов’язання та залишається у домі, або просто повертається у свою країну. Американці готові допомагати – якщо бачать реальну віддачу. Для них важливо не марнувати час і зусилля на тих, хто не хоче цього цінити.

Мексиканець Рауль у 15 років приїхав до США шукати кращої долі. Нині він успішний піаніст і фінансист. Свого часу йому допомагали різні люди. Пізніше вони з дружиною Деббі познайомилися з талановитою дівчинкою-підлітком. Вона теж приїхала до Америки – вивчати музику. Коли пара почула її гру, то без вагань запросила на чотири роки пожити в їхньому домі. Адже сім’я знає, наскільки важливою буває стороння підтримка.

До теми: Сумки з історією. Як франківчанка Наталя Найда зі своєю “Шуфлею” дісталася до Європи та Америки (ФОТО)

Найчастіше прихисток надають уже тоді, коли власні діти переїхали з батьківського дому і є порожні кімнати. Тоді наповнити дім родинними турботами і гамором вдається завдяки новим мешканцям. Крім допомоги іншим, намагаються розширити і власні горизонти, дізнавшись про культуру, традиції гостей.

Ці гостинні американські родини часто вважають і називають старанних хлопців, дівчат своїми дітьми або похресниками. Їхні фото стоять на видних місцях нарівні з фотографіями рідних. Люди, які стають близькими, і потім продовжують підтримувати стосунки. Вони зідзвонюються, відвідують один одного, залишаються присутніми у житті.

До теми: Мрія хаускіпера. Як франківського студента у США працювати вчили

У США повсякчас відчувається відкритість людей до оточуючих і до нового. Вони посміхаються, вітаються, можуть легко зробити комплімент чи похвалити незнайомця. Якщо у громаді є свято однієї з національних груп, а країна мультинаціональна, то інші теж приходять розділити радість, підтримати. Цінності спілкування, залученості, вдячності – вони проявляються у всьому і повсякчас.