Період «після свята» чи «між святами» – завжди непростий. Вчора було шумно, весело. Сьогодні – або чергові сірі будні, або очікування нового празника. Новий рік – свято з дитинства. Не релігійне, але з традиціями. А вони на кожен період історії та в кожного народу свої.
Наприклад, у Давньому Римі його святкували на початку весни, коли все навкруги оживало й розквітало. Новий рік був початком нового життя. Так було до Юлія Цезаря, який ввів свій юліанський календар і переніс свято на 1 січня.
У древньому Єгипті Новий рік відзначали в кінці вересня, коли річка Ніл заливали пустелі, даючи можливість проростати зерну. У Вавилоні – на початку весни. Цар тоді навіть їхав з міста, даючи можливість людям гуляти й робити у ці дні, що заманеться.
Є таке прислів’я: «Як Новий рік зустрінеш – так його і проведеш». І тут наш народ «дає джазу» на повну. Якщо вірити прислів’ю, то чи не половина українців збираються прожити новий рік як мінімум у казино Лас-Вегаса чи Атлантик-Сіті. Що не кажіть, а святкувати ми любимо…
Мені колись стало цікаво: якщо умовно провести вісь через центр Землі – яка країна виявиться навпроти України з іншого боку планети? І що б ви думали? Майже рівно під нами на півдні розташовані острови коралово-вулканічного походження – Фіджі.
Знаходяться вони в південно-західній частині Тихого океану між Новою Зеландією (до якої звідти 1770 км) і американським штатом Гавайї (туди – 4450 км). На Фіджі тропічний клімат, дуже тепло й багато вологи. Росте практично все, що можна собі уявити. Росте то воно росте, а от їсти можна не все, є отруйне – і рослини, і риба. До речі, хлібне дерево родом саме з Фіджі (його першим описав ботанік Джозеф Бленкс із експедиції Джеймса Кука – того, кого потім з’їли аборигени). Але тільки плодами цього дерева ситий не будеш – за їжею треба і походити, і побігати.
Що ж у них традиційно готують на Новий рік? Як у нас салат «Олів’є», на Фіджі є салат «Коконда». І ми цілком можемо його приготувати, хоч і робиться він із морського окуня. Відмінність буде лиш у тому, що там беруть щойно зловлену рибу, а ми візьмемо свіжоморожену.
Отже, відділяємо м’ясо від кісток і шкірки, для дезінфекції добре поллємо окропом. Далі нарізаємо кубиками. Ще на 1 кг рибного філе треба дві склянки соку лайму з лимоном (одна до трьох частин відповідно) – це буде маринад. Тримаємо рибу в тій суміші як мінімум дві години. Окунь від того стає ще білішим і тугішим.
Зливаємо маринад, а замість нього даємо склянку кокосових вершків (або просто молока). Кружальцями нарізаємо середню цибулю, змішуємо з рибою, для гостроти додаємо трохи подрібненої свіжої паприки. Рубаємо на кружальця три-чотири середні помідори, додаємо посічену зелень, сіль, перець до смаку. Деколи туди ж дають і нарізаний свіжий огірок. Перемішуємо – готово.
Якщо ви мовчки пригостите цим салатом гостей, то вони ніколи самі не здогадаються, що рибу в салаті не варили й не смажили, а лише маринували. От такі «потойбічні» смаки на Фіджі.
Смачного!
