Погляд

Виплетіть собі павука

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Набридло на свята прикрашати домівку традиційними дощиками, сніжками та кульками? Хочеться оригінального? Беріть на озброєння методику предків — спробуйте виплести солом’яного павука чи гірлянду-їжачиху, зробити з видутих яєць паяциків або птахів. Тоді дім буде не лише красивим, а ще й захищеним позитивною енергетикою. А щоб розказати, як воно робиться, ми подалися у коломийський музей «Писанка».

Чекаємо Гната

У музеї тепло і, здається, не тільки через опалення. Стіни центральної зали прикрашають до свят, а збоку, за столиком, засипаним солом’яними трубочками, сидять дві жінки, які вправно нанизують їх на нитки. У кутку звисають зі стелі дві готові конструкції.


Класичний павук під стелею музею «Писанка»
 

«То павуки, раніше нашим предкам вони були замість ялинок, — каже одна з жіночок у гуцульському кептарику, Орися Стефанюк, доглядальниця. — Але більше про традиції вам розкаже заві­дуюча, а потім я покажу, як плести».

«Павук є символом роду, — розказує завідуюча Мирослава Бойків. — Класичний павук має бути таким: центральний ромб — це лоно матері, всередині така ж, але менша конструкція, — це життя в лоні матері. З боків ідуть менші ромбики — діти. Від них ще менші — онуки. Павук показує, що біля матері має горнутися вся сім’я. А що на свята може бути головнішим?».

У давнину павуків робили дівчата на вечорницях, і не коли захотіли, а саме 2 січня — на свято Гната. На Святвечір його підвішували у хаті, під сволоки. Не викидали й після свят, лишали як оберіг, просто перевішували в інше місце.

Чому ця конструкція отримала саме таку назву? «Колись, як її кріпили до сволока, з печі ішло гаряче повітря, а з дверей — холодне, тому вона рухалась і виникало враження, що то жива істота. Павук, який ніколи не сидить на місці, — каже пані Мирослава. — А ще такі конструкції ставили у вікна, це вже були не павуки, а просто окремі елементи з соломи. Коли попід хати ходили колядники, на цю конструкцію з хати падало світло, на снігу відбивалася рухлива тінь, яка теж нагадувала павука».

Крім того, самі павуки тісно пов’язані з маленьким Ісусом. Принаймні у віруваннях. Є легенда, розповідає пані Мирослава, що одного разу, коли Матінка Божа тікала з Ісусом від воїнів царя Ірода, вона заховалась у печері. Павуки засували вхід до тої печери і так був врятований Ісусик. Звідти й пішло звеличення павуків.

Узагалі з павуками пов’язано багато вірувань. Їх не можна вбивати, бо накличеш на себе лихо. Не можна викидати з оселі — бо жінка, яка це зробить, може втратити відчуття смаку. І яка потім з неї буде господиня?

«У радянські часи ці традиції замовчувалися, — розповідає завідувач, — а нині до нас на майстер-класи приходять багато діток, кажуть, що вдома обов’язково собі такі поставлять. Тих павуків вже навіть на базарі можна купити».

12 соломинок і нитка

Вчити нас робити павуків буде майстер Орися Стефанюк. Каже, що вдома вже який рік підвішує на свята ці обереги. А прийшла до них якось сама. «Єдине знала, що до павуків у нас ставилися з великою пошаною, — розказує вона. — Потім зачула, що роблять такі солом’яні, тож вирішила спробувати. Десь у 1996 році мені жіночка з села Назірна показала, як робити один з елементів — чотирикутник. Далі все сама придумувала. У 2000-му музей попросив мене зробити для них павука — зробила. З того часу тут і працюю».

 

Майстер-клас від Орисі Стефанюк

 

Отож для павука нам знадобиться солома — житня, бо пшенична легко рветься. Солому треба обстригти від вузликів і посортувати — грубша, тонша. Ще пот­рібна нитка, але не шовкова, бо вона рве солому, а акрилова.

Для основного модуля, чотиригранника, треба 12 однакових соломинок. Пані Орися нарізала їх довжиною десь по 4 см. «Беремо голку з ниткою і нанизуємо перші чотири рівненько, — показує вона. — Складаємо у квадрат і кінці закріплюємо ниткою — зав’язуємо два вузлика. Далі нанизуємо дві соломинки — разом з однією зі сторін квадрата робимо з них трикутник. І так з усіма чотирма сторонами. Далі з’єднуємо два протилежні трикутники вверху, а два інших — знизу. От і маємо чотирикутник».

Це зовсім не важко, каже пані Орися, тим більше, нитку рвати не треба, товщина соломинок дозволяє по кілька разів перетягувати її всередині них. Далі все залежить від фантазії, такі чотирикутники — більші та менші — з’єднуєте один з одним. Можна робити трикутники, ромби, зірочки.

«Всередину можна підвішувати іграшки, ми от ставимо писанки, — продов­жує майстер. — У прикрашанні павуків кожна місцевість має свої традиції. От робила павука для музею в Чернівцях, так вони потім його ще квіточками прикрашали. А недавно була жіночка з Шешорів, то казала, що в них прикрашають пацьорками».

Їжачиха, пташка, паяцик

Із соломи можна робити не лише павучків, ще є так звана гірлянда-їжачиха на ялинку. Пані Орися якраз виносить таку, приготували для ялинки, всі прикраси для якої у музеї роблять самі.

 
Ангеликів роблять за старим польським зразком 

Дуже тепла золотаво-біла нитка буде окрасою святкового деревця. «Усе просто, — каже жінка, — берете соломинки й пергаментний папір. З паперу ріжете кружечки, десь вісім для однієї кульки, та скручуєте, наче зіжмакуєте. А далі на нитку нанизуємо по черзі соломинку і пергаментну квітку, доки сили стане».

Іншу прикрасу показує нам інша доглядальниця — Руслана Козак. Дивну пташку, основою якої є писанка. «У дохристиянські часи люди вірили, що новий рік починається з весною, — розказує вона. — Коли навесні прилітали птахи, все розквітало, люди вірили, що саме вони приносить на крилах тепло. Тепер же цю пташку також поєднують з новим роком, тільки зимовим».

Отож беремо крашанку, до верхньої частини прикріплюємо виліплену з пластиліну голову. З боків і ззаду робимо по дірочці, туди кріпимо крила та хвостик з кольорового паперу. Робимо їх просто — складаємо папір гармошкою. Ще одна дірочка на спині — і птаха можна вішати на ялинку.

Ще одна іграшка — з горішків і сірників, їх просто треба завернути у сріблясту фольгу. Дуже непогано виходить, хоча чимось нагадує чупа-чупс.

Для свої ялинки у музеї ще наробили паяциків. То такі смішні чоловічки, схожі на клоунів. Основа — видуте куряче яйце, на якому малюють веселу мордочку. Далі з кольорового паперу роблять ковпаки та плаття.

Спробуйте. З такими прикрасами ваша домівка та ялинка будуть справді оригінальними. І веселих свят!

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.