Погляд

ВАЛЮТА

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Андрій Микитин Долар падає. Євро падає. Фунт падає. Гривня росте.Огляд останніх економічних новин Укріплення нашої рідної гривні, видав, не має меж. Кожного дня вона все укріплюється й укріплюється, а разом з нею і всі ціни, що серйозно затверділи в стані руху догори. 

 

Таке укріплення насправді унікальне рішення уряду проти інфляції й взагалі найбільший здобуток за всі часи незал­ежності України. Врешті, до інфляції українці звикли й завше захищалися тим, що частину заощаджень відкладали в твердій валюті. Але наші геніальні владоможці й до цього добралися та влаштували мешканцям нашої багатостраждальної держави унікальний процес, відомий під терміном дефляція. Тобто, тепер інфляція триває у всіх можливих валютах і спасу від неї вже нема.

А почалося все з того, що внаслідок падіння й повного занепаду української економіки молода українська гривня безбожно падала в ціні по відношенню до американської та європейських валют. І ось, нарешті, коли наша економіка розвалилася й наказала довго жити — падіння гривні припинилося. А для того, щоб вона остаточно не скотилася в могилу — її мусіли прикріпити до якоїсь з твердих валют. На той час «євро» ще не народилося, тому прив?язали до американського долара. Отже, інваліда приєднали до зрячого й таким чином пустили у світ широкий на поле ринкової економіки світового капіталізму зі звіриним оскалом. А теперичка, коли зрячий (Долар) трохи зашпортався, то українська каліка (Гривня) укріпилася й взялася собі впевнено вести доляра (в могилу).

—?З інвалідами так не буває, — каже мій кум, — але з валютою можна робити все що завгодно. Саме він ситуацію з укрі­пленням гривні використав найкращим чином з-поміж усіх українців — зібрав купу українських п’ятачків та виложив ними стіни в своєму віходку. І, дійсно, укріплення дістало практичне застосування, адже керамічна плитка страшенно подорожчала, а гривня в копійках — все ж таки твердий матеріал. Тепер цей пям’ятник затвердінню української валюти став місцем паломництва туристів і вже скоро почне приваблювати «бабло» і баб, які тут же від здивування й захоплення можуть зразу сі вси… одним словом — повний феншуй.

На відміну від мого кума та українського уряду, які користають з укріплення української валюти, всі інші установи чомусь саботують такі процеси. Так, українські банки викуповують зелені й філєтові фантики вражених інфляцією долярів та євриків замість того, щоб малювати файні візерункові українські гроші. Більше того, банки видають кредити та беруть на депозити українську валюту під ставки у два рази вищі, ніж інші тверді гроші. І це, мабуть, таки заважає світовій екноміці вкладати гроші в українську валюту та масово скуповувати наші гриваки.

—?А чому б ні, — дивується мій кум, — за всіма фантиками (грошовими знаками) і так ніякої гарантії про їх реальну купівельну спроможність немає. Скоро три етикетки від українського пива будуть міняти на два доляра та тисячу йєн.

Дійсно, чому ж тоді дурні гамериканці (а з ними японці та китайці заодно) не можуть дошурупати своїми мозгами, що найтвердіша валюта то таки гривня. Тим більше, що вона росте навіть по відношенню до їх азійських тигрово?еномічних валют. Українець вже скоро буде гордитися своєю гривнею, одна біда — ніде в банках провідних країн світу її не знайдеш. Може тому, що наших ще там мало? А може через те, що ми до них з долярами їздимо? Треба, мабуть, докорінно виправляти ситуацію та їздити по тих європах виключно з гривнею.

—?Вибачійте, — каже мій кум — любите мене — любіть і мого собаку. За любов до України треба платити — купуйте капіталісти нашу валюту і фертик.

Так ось він на зло клятим акулам світового імперіалізму та глобалізму вирішив нанести незворотний економічний удар по їх валютам. Для цього кум оголосив акцію із скуповування інших «твердих» грошей. Як тільки но він виходить з гастроному, то зачинає збирати покупців і за їх здачу в укріпленій українській гривні продає їм банкноти інших укріплених світових валют, а зокрема: бангладешську таку, нікарагуанську кордобу, ангольську квазу, ботсванську пугу, замбійську квачу, сальвадорський колон, тогійську па’ангу, вануатську вату, бутанську нгултрум та бірманський кьят.

При цьому ніхто не може звинуватити мого кума у незаконних банківських чи обмінних операціях, оскільки зразків таких валют наші податківці та правоохоронці ще не виділи.

Та найбільшим попитом у нього все ж таки користуються «трансфриканські євротугрики» — це валюта невизнаної сам­опроголошеної трансфриканської народно-зоократичної республіки, де ця грошова одиниця підкріплена не пустими обіцянками політиків, а зубами, хвостами й іншими органами урядовців цієї держави. Власне ці органи й зображені на банкнотах. Тому дітям до шістнадцяти таку валюту в руках тримати не рекомендовано: мій кум як законослухняний громадянин продає та обмінює такі «євротугрики» лиш дорослим громадянам нашої республіки.

—?Тримайте гроші в банках, — радить при цьому новітній валютчик, і додає, — в двохлітрових банках, в трьохлітрових банках, а ще ліпше — у півлітрових (флєшках після випитого вмісту).

Тому що — валюта.