Парафіяльний костел

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії та святих Андрія та Станіслава вважався (і нині є) справжньою окрасою міста. Мало того, він ще й найстаріший храм міста, споруджений ще у 1703 році. Його зводили понад 30 років – спершу Франсуа Корассіні, а потім його наступник Кароль Беное. Цікаво, що, на відміну від традиційного орієнтування храмів уздовж осі схід-захід, латинський костел орієнтували на південь-північ.



Фото: Микола Волков

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

Згодом костел набув статусу колегіального – мав цілу колегію священиків. Через те й називали храм просто – колегіатою. Спочатку вона виглядала дещо інакше. Це була струнка барокова споруда з елементами ренесансу. Але через помилки архітекторів і вологі ґрунти костел дуже швидко вкрився тріщинами. Аби він не завалився, у 1737 році його підперли масивними контрфорсами чи «биками».

Всередині храм був багато прикрашений і, крім головного, мав ще два бічні вівтарі – святих Юзефа та Вікентія. Перший натякав на Юзефа Потоцького – власника Станиславова й головного жертводавця святині. Вівтар Вікентія також поставили не спонтанно. У 1679 році Станіслав Потоцький привіз з Риму мощі цього святого, якого одразу проголосили патроном, себто покровителем міста.

У підземеллях храму містилася крипта Потоцьких. Тут знайшли вічний спочинок представники кількох поколінь династії. А у бічних ходах ховали священиків і заможних мешканців Станиславова.

У 1744 році поруч споруджують барокову дзвіницю, яка утворила єдиний архітектурний ансамбль із костелом. Її головний дзвін (загалом їх було три) відлили у Бродах, у майстерні Міхала Бобовського. Дзвін називався «святий Андрій», важив дві тонни.

Коли австрійці захопили Галичину, вони понизили статус храму. Від 1799 року він став звичайним парафіяльним костелом. Саме такий напис бачимо на старій поштівці. Також між костелом і дзвіницею видніється якийсь темний постамент, фігура на якому частково закрита деревом. Це статуя Діви Марії, датована XVIII століттям. На жаль, вона не збереглась.

Старовинна дзвіниця на поштівці виглядає доволі міцною, та якщо придивитися, то на другому ярусі помітні залізні стяжки. У міжвоєнний період її капітально відремонтували, а в 1962-му барокову пам’ятку… знесли. Тоді на площі була приміська автостанція, дзвіниця заважала розвертатися рейсовим автобусам. Її відновили у 2001 році за старими фото (архітектори Зеновій Соколовський і Світлана Петрич). Щоправда, тепер дзвіницю увінчує хрест, а не родовий знак Потоцьких «Пилява».

А ось храм на сучасному фото взагалі позбавлений хрестів. Напевно, тому, що він і не храм зараз. З вересня 1939 року костел стояв закритий, а у 1966 році там влаштували музей геології інституту нафти і газу. Тоді й поспилювали всі хрести, забілили розписи та повикидали з крипти рештки магнатів Потоцьких.

Від 1980 року тут працює Художній музей, віднедавна – Музей мистецтв Прикарпаття. З тих часів походить гіпсовий логотип із пенз­лем та різцем, що примостився на фронтоні. А ось над головним входом бачимо монументальну горельєфну композицію зі штучного каменю «Розп’яття». На австрійській поштівці її не видно, оскільки горельєф з’явився там у 1930-х. За радянських часів його «ховали» під величезною вивіскою «Художній музей».

Звернімо увагу на мармурову дошку, що висить праворуч від брами на сучасному фото. У 1883 році в місті гучно святкували 200-річчя битви під Віднем, де загинув Станіслав Потоцький. Тоді всередині костелу, обабіч входу, розмістили дві меморіальні дошки, польську та українську, з пам’ятними написами про битву й заслуги магнатів Потоцьких. У 1933-му польську дошку винесли назовні та повісили у ніші між контрфорсами східної стіни. А ось український варіант десь зник.

Нещодавно історичну справедливість відновили, виглядає, що аж занадто. З нагоди 330-ї річниці Віденської вікторії прямо на фасадній стіні причепили україномовну дошку роботи скульптора Володимира Довбенюка. А нижче ще й помістили панно з історією битви та репродукцією старовинного батального полотна.

Ну й наостанок. Якщо за Австрії на площі були лише пішоходи й дерева, то тепер на майдані Шептицького стоїть багато автомобілів. Погодьтеся, парковка там виглядає не зовсім доречною. Цікаво, стоянка платна?

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Максим Карпаш, проректор Університету Короля Данила новини Івано-Франківська
тарас-прохасько
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
906472202_1786672249209897_7810861799964947332_n
Невеликий дощ, туман і до 8° тепла прогнозують на Івано-Франківщині 16 листопада
872611715_1135508605693959_3060586771826755012_n
Тис ягідний із Прикарпаття претендує на звання «Європейське дерево року»
Хода Бороди Святого Миколая _25
Центром Франківська пройшла хода «Бороди Святого Миколая» (ФОТО)
суд
Мешканець Косівщини заборгував дітям майже 100 тисяч гривень і отримав громадські роботи
911723501_1854945695762514_2645300058657232862_n
СБУ затримала франківця, який на замовлення РФ вчинив підпал авто в Івано-Франківську
фільм
«Дива дійсно трапляються»: у Франківську презентували фільм про святого Миколая
photo_2026-11-15_11-56-58
У Франківську поліцейські вилучили гранату, яка лежала в банці на лавці
910988384_2293044761540826_2943008525830577779_n
На Прикарпатті за добу сталося дев'ять пожеж, травмувалася літня жінка
906530691_1438431521779540_7389327797781772083_n
На Прикарпатті рятувальники другу добу шукають туриста, який заблукав біля озера Несамовите
зведення генштабу
За минулу добу на фронті відбулося 171 бойове зіткнення, ЗСУ ліквідували 2230 окупантів
свічка
Прикарпаття втратило Назарія Барана та Віктора Старчеуса
заморозки
Мороз уночі та до 9° тепла вдень: якою буде погода на Прикарпатті 15 листопада
Прокрутка до верху