Чи певні ви, що ваша дитина їсть правильну їжу? Як відбиваються чіпси, сухарики та солодка газована вода на її органах травлення? Які нові хвороби з’явилися у наших діток?
Про це у розмові з івано-франківським міським дитячим гастроентерологом Лідією Лесів.
— Пані Лідіє, яку нині маємо ситуацією за вашим профілем?
— На жаль, захворювання кишково-шлункового тракту серед дітей і підлітків зростають. Добре відомо, що всі хвороби нині омолоджуються.
— З якими стикаєтеся найчастіше?
— До нашого кабінету у дитячій поліклініці звертаються діти до 14 років і підлітки (14‑18 років). Серед дітей частими є функціональні розлади — болі в животі, дискомфорт, понижений апетит, блювота, запори, проноси, часто приходять і з глистними інвазіями. А от серед підлітків уже більше випадків хронічних патологій. Це хронічні гастродуоденіти, виразкова хвороба шлунка, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, хронічні гепатити, хронічні коліти, хронічні холецистити. Також дуже почастішали випадки жовчно-кам’яної хвороби, і це у першу чергу пов’язано з харчуванням.
— Що найбільше б’є по дитячому організму?
— Коли батьки дають дітям гроші, вони не завжди знають, що їсть дитина у школі, точніше, поза школою. Чіпси, сухарики, гарячі хлібобулочні вироби, піца, кока-кола, соки. Саме таке харчування призводить до захворювань. Потім батьки приводять дітей, ми обстежуємо, знаходимо і каміння в жовчному міхурі, і виразки шлунка, дванадцятипалої кишки. Основна профілактика — правильне харчування.
— Вислів «правильне харчування» вживають дуже часто. Що саме мається на увазі?
— Перше — правильний режим. Дитина має їсти чотири-п’ять разів на день, двічі обов’язково має бути рідка їжа — каші та супи. Останній прийом їжі має бути до сьомої вечора. Обмеження смаженої, копченої, жирної їжі, консервації. Якщо людина вважає себе здоровою, вона може вживати все — але в міру. Навіть той фаст-фуд, якщо його спробувати раз на рік чи півроку, боком не вилізе. Та якщо їсти щодня…
— Усі проблеми від харчування?
— Ні, єдиної причини немає. Харчування справді призводить до хвороб найчастіше. Але є ще генетична схильність. Якщо один із батьків має патологію, то 50% ймовірності, що її матиме й дитина. Якщо ж двоє батьків, то ймовірність — цілих 70%. Крім того, впливає часте вживання медичних препаратів. Для прикладу, якщо дитина часто хворіє на пневмонію, то подразнюється слизова шлунка. Стресові ситуації, перехідний вік, статеве дозрівання — усе це має вплив.
— Через ваш кабінет з такими проблемами проходить багато франківських дітей?
— Можна сказати — так. Наш кабінет займається діагностичною, лікувальною і методичною роботою. Ми приймаємо дітей за направленням лікарів сімейної практики, педіатрів і лікарів спеціалістів. Направляють з єдиною метою — раннє виявлення захворювань кишково-шлункового тракту, також виявлення дітей із групи ризику. Головне наше завдання — це диспансеризація, спостереження за дітьми, яких ми взяли на облік. Нині дитяча гастроентерологія реформується зі стаціонарної в поліклінічну. Не тільки обстеження пацієнтів, але й лікування багатьох, зокрема й важких, захворювань, може бути проведено амбулаторно — в умовах денного стаціонару.
— А дуже важкі?
— Ми можемо відправляти їх у міську дитячу клінічну лікарню на Чорновола чи в обласну — на Коновальця. Дітей з гепатитами відправляємо в інфекційну. Якщо є необхідність доправити дитину за межі області, то на базі обласної лікарні є комісія, яка за моїм поданням скеровує її до Києва. Але всі діти потім знову вертаються у наш кабінет із цими виписками, і ми далі їх ведемо.
— Щось покращується у методиці лікування?
— З кожним роком критерії до лікування й діагностики міняються, маємо нові протоколи, з якими можемо ефективніше лікувати діток. От нині велику увагу приділяють захворюванням стравоходу. Мова йде про рефлюксну хворобу, яку раніше навіть не виносили у захворюваність, — коли їжа зі шлунка закидається у стравохід. У ранньому віці у дітей вона проходить як функціональний розлад, а вже у підлітків формується як хвороба, проявляється відчуттям печії. Тепер маємо нові протоколи і її можна ефективно лікувати. Хочу сказати, що у нас є діти з целіакією… Нині маємо можливість встановити цей діагноз — відправляємо дітей до Києва на біопсію кишечника.
— Целіакія — що це, якась нова хвороба?
— Ні, не нова. Це хвороба, при якій організм дитини не засвоює білок глютен — їм не можна їсти мучне. Ми розробляємо спеціальну дієту, по якій мама надалі буде годувати дитину. Але річ у тому, що нині цей діагноз почала підтверджувати й доросла гастроентерологія, чого раніше не було. А значить, цей діагноз був упущений ще в дитинстві. Це ж скільки цим людям довелося намучитися?!
— Батькам ви б що порадили?
— Правильний режим, здорова їжа, тісне спілкування з дітьми. Тоді буде менше проблем.
— Нині в Україні відбувається медична реформа, в інших областях вже масово скорочують фахівців вузького профілю — кардіологів, алергологів, гастроентерологів…
— Так, це правда. Сподіваюся, що у нас такого не станеться. Адже хто тоді буде займатися усіма цими дітьми. А всі хвороби, які в дитинстві не виявили й не пролікували, у дорослому віці можуть мати дуже серйозні наслідки — навіть призвести до інвалідності.
