Рік тому головою Перевозецької сільради стала 20-річна студентка Мар’яна Масляк. Дівчина, яка нині є наймолодшим сільським головою в Україні, керує чотирма селами Калуського району.
Цілий тиждень «Репортер» домовлявся про зустріч із Мар’яною. Ні, вона не пихата, в неї просто майже немає часу. Нарешті – п’ятниця, вечір, Калуш, саме там вона зараз живе.
 |
Перше враження – звичайнісіньке світловолосе дівча.
Мар’яна родом із Слобідки, одного з чотирьох сіл, які входять до Перевозецької сільради (там же – Павликівка та Кудлатівка). Її батько з Перевозця, мама – зі Слобідки.
«До балотування на голову мене трохи підштовхнули батьки, тож вирішила спробувати, – пригадує дівчина. – Я першою з кандидатів подала заяву на участь у виборах, а потім, практично перед самим голосуванням, дізналася, що нас таких є дев’ять. Звісно, під час передвиборчої кампанії трохи ходила селами, говорила з людьми. Але в перемогу не дуже вірилося, бо, як не крути, а зі мною конкурували більш досвідчені люди».
Коли її обрали, Мар’яна навчалася на четвертому курсі юрфаку нині вже неіснуючого Прикарпатського юридичного інституту. Закінчувала його вже заочницею. Цього року подавала документи на магістратуру до Харкова, але не змогла поїхати на екзамен – у Перевозці завершувалася газифікація, їй треба було бути на місці.
«Було трохи лячно, коли усвідомила, що виграла, – каже молода сільська голова. – Спершу багато чого не знала, і від того було ще важче. Але поступово втягнулася».
Не сприймали її спочатку й інші. Мовляв, що вона взагалі може?! Але, як каже Мар’яна Масляк, вона постійно вчиться, і зараз, через рік, люди до неї вже звикли. Новоспечений голова залишила той самий колектив, який працював із її попередником. Тож зараз працює разом із секретарем Марією Ладовською, яка тут уже вісім років. А найдосвідченішим «кадром» сільради є бухгалтер Ярослава Вінтонович – 25 років на посаді.
«Я дуже задоволена, що залишила той колектив, який був до мене, – каже Мар’яна. – Вважаю, неправильно одразу всіх міняти «під себе». Вони працюють тут багато років і допомагають мені порадами».
За її словами, у буднях сільського голови багато і паперової роботи, і спілкування з людьми. І якщо з паперами здебільшого працює секретар, то говорити з людьми треба самій. «Спершу трохи ніяковіла, коли до мене за порадою зверталися бабусі та дідусі, тож говорила з людьми разом із секретарем, – розповідає дівчина. – Важко розбиратися під час земельних конфліктів, коли кожна зі сторін відстоює свою правоту. Жінки можуть плакати, чоловіки ледь не битися, часом навіть нашого дільничного викликаємо. Боляче дивитися, як за кілька метрів землі люди ведуть справжні війни, але це ми також вирішуємо».
А ще голові потрібно знаходити спільну мову з депутатами сільради. «Під час сесій виникають суперечки, адже до сільради входять чотири села, – продовжує Мар’яна. – Природно, що депутати намагаються відстояти інтереси саме своїх сіл. Іноді це стає проблемою. До прикладу, якщо ми робимо щось у Перевозці, то депутати із Слобідки питають, чому сільрада починає саме звідти, а не з їхнього села. Були випадки, коли наші сесії тривали по три-чотири години, я вже жартувала, що ми засідаємо як Верховна Рада».
За словами Мар’яни Масляк, найбільше за цей рік довелося попотіти над газифікацією села Перевозець. Проводити газ сюди почали ще у 2008 році.
«Газифікація відбувалася дуже тяжко, – розповідає голова. – Довго будували, потім у нас накопичилися великі борги за виконані роботи, але ми заклали кошти на їх погашення, і за рік усе завершили. Пуск газу відбувається поступово, два тижні тому запустили близько 20 будинків».
Велика подія для сільради – вивіз отрутохімікатів із села Слобідка. Їх тут було понад 11 тонн. «Ніхто не вірив, що вивезуть, – каже Мар’яна. – Кілька років тому до села навіть завезли ще одну партію хімікатів, але цьогоріч у рамках спеціальної державної програми їх вивезли повністю. Люди зітхнули з полегшенням».
Із особистим життям Мар’яна Масляк не поспішає. «Ця робота багато змінила, – говорить вона. – Раніше, коли я була лише студенткою, то майже щодня зустрічалася з друзями, час від часу ходила в кіно чи на дискотеку, а зараз вже не можу собі цього дозволити. Подруги дзвонять, пропонують десь піти, а я на вечір планую почитати Земельний кодекс чи закон про місцеве самоврядування. Так само і з особистим життям. Зараз взагалі не уявляю, як зможу приділити належну увагу чоловікові та дітям. Може, далі буде легше, але зараз про створення сім’ї я не думаю».
Нині наймолодша в Україні сільський голова працює над освітленням у «своїх» селах. Каже, що вже готова проектно-кошторисна документація. Можливо, вже цього року зроблять більше половини роботи в Кудлатівці.
«Наша сільрада є однією з найвіддаленіших у районі, і мені часто доводилося чути, як люди сумніваються у майбутньому, мовляв, ми нікому не потрібні, – говорить Мар’яна. – Тому хочеться зробити щось для своїх сіл, щоб у них змінилося щось на краще. Думаю, якщо люди й надалі будуть мене підтримувати та розуміти, то нам усе вдасться».
