Алла Лемчак: «Прикро, але батьки сьогодні не дуже цікавляться своїми дітьми»

Підлітки нині важкі – в один голос бідкаються батьки та вчителі. Крім того, дорослі все більше жахаються від неприхованої агресії школярів, їхньої жорстокості. З чим доводиться найчастіше зустрічатися правоохоронцям, розповідає начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС в Івано-Франківській області Алла Лемчак.

— Пані Алло, то яка вона – підліткова злочинність?

— Ми займаємося неповноліт­німи правопорушниками, але потрапляють до нас і повнолітні. Кримінальна відповідальність наступає тільки після 16 років, відповідно тих, кому ще не виповнилося 16, притягуємо до адмінвідповідальності. Простіше – штрафуємо батьків. Переважно за хуліганство та грабежі. Хоча, буває й гірше. Так, нещодавно у Коломийському районі хлопчина скоїв убивство…

Крадуть здебільшого метал і мобільні телефони. Проти влас­ників пунктів прийому металобрухту порушуємо кримінальні справи. Також виявляємо чимало фактів продажу дітям алкоголю. На сьогодні маємо вже 150 таких фактів, порушені кримінальні справи. Тішить, що є продавці, які все ж запитують у дітей паспорти перед тим, як продати спиртне. Але таких мало. Крім того, багато дорослих втягують малолітніх до пияцтва, жебракування, інших злочинів.

— Працюєте і з дорослими?

— Більше того, маємо випадки, коли діти звертаються зі скаргами про знущання над ними батьків. Особливо йдеться про сім’ї, де батьки нещодавно повернулися з заробітків. Образи, приниження, нецензурні висловлювання. Буває, що батьки погрожують дітям фізичною розправою. А трапляється, що просто підвищують голос, а діти, не звиклі до такого, тікають з дому. Якщо порозуміння дійти не вдається, то забираємо дітей у притулок, а на батьків суд накладає штраф. Таких протоколів сьогодні – 650.

— З наркоманами працюєте?

— Вони збираються переважно у гаражах, на стадіонах, біля шкіл, у непрохідних закутках, а влітку – на річках. Актуальне питання – збут та зберігання наркотиків неповнолітніми. Часто їх втягують у це дорослі. За останній рік непов­нолітні скоїли 18 наркозлочинів. Два з них – це якраз втягнення неповнолітніх до збуту дорослими. Поширеною практикою є вдихання клею – токсикоманія.

— Як боретесь?

— За зберігання до п’яти грамів наркотиків накладаємо на непов­нолітніх адмінвідповідальність – знов таки суд штрафує батьків. Цьогоріч маємо 17 таких фактів. Також направляємо їх у наркодиспансер на обстеження, ставимо на облік та відстежуємо подальшу поведінку. Те саме стосується і систематичного вживання алкоголю. Якщо протягом року не фіксуємо повторного факту розпивання спиртного, то знімаємо з обліку.

— Малих жебраків багато?

— Вистачає. Минулого року порушили кримінальну справу проти закарпатця, який змушував свою доньку жебракувати. І такого у нас чимало. Лише за цей рік – уже 44. Зокрема, у Калуському районі, Снятинському. Наприклад, на Коломийщині батько втягнув у злочинну діяльність двох своїх синів, один з яких – неповнолітній. Дорослі доволі часто втягують дітей у злочини, переконуючи, що їм за це нічого не буде.

— Куріння у громадських місцях теж відстежуєте, чи це вже дрібниці?

— Якщо минулого року виявили 50 фактів куріння у громадських місцях, то цьогоріч уже 170. Дуже хочеться більшої уваги щодо цієї проблеми від учителів і батьків. Мені здається, якби старші робили дітям зауваження, то це б їх трохи дисциплінувало. Хоча водночас треба бути доволі обережними і зважати на можливу реакцію підлітків. Вона може бути різною – від нецензурної лексики до фізичної розправи. Діти сьогодні жорстокі.

— А як реагують батьки, коли міліція привозить їхніх дітей у нетверезому стані?

— По-різному. Дуже прикро, коли доставляємо дітей п’яними чи під впливом наркотиків, а батьки кажуть, що дійсно давали дитині гроші на відпочинок й не надто переймаються її станом. Виглядає, що міліція винна в тому, що дитину доставили п’яною додому та відірвали батьків від їхніх справ. Прикро, але батьки сьогодні не дуже цікавляться своїми дітьми. Можуть назвати хіба місце навчання дитини, але не більше. Про друзів і зацікавлення дізнаємося самотужки.
— Психологи говорять, що їм часто доводиться рятувати підлітків від самогубства…

— Так, це велика проблема. Тим паче, що добряче сприяють цьому інтернет і ТБ. Наприклад, 15-річна дівчинка з Угринова, яка повісилася на початку серпня два тижні після того, як мама вкотре поїхала за кордон. Чимало інших випадків… Інколи до цього моменту готуються достатньо довго. На сторінках ВКонтакті у цих дітей висять ролики з детальними інструктажами вчинення самогубства. Дехто навіть попередньо репетирує ці вчинки…

— Для підлітків дуже важлива дружба. Часто зустрічаєтеся з груповими хуліганами?

— Більше сотні адмінпорушень на сьогодні – це за хуліганство. Недавно у Богородчансьому районі на дискотеці двоє хлопців почали штовхатися, після чого з обох боків стали на захист цілі команди. У таких випадках встановити винних найважче. Також важко розшукувати дітей, які дружньо та сплановано тікають з дому або зі школи. Якось ми довго шукали двох друзів, які втекли з Печеніжинської школи-інтернату. Вони вже встигли повернулися до школи, директор відпустила їх додому, а нам ніхто про це не повідомив. У таких випадках важливо співпрацювати всім – батькам, вчителям, соціальній службі, міліції.

Буває, що «мандрівництво» – це залежність. Час від часу діти тікають, потім повертаються, знову йдуть, і нічого з цим не вдієш. Буває, що діти дуже хочуть, аби їх знайшла міліція. По-перше, бояться повернутися додому, а по-друге, хочуть привернути до себе увагу. Діти дуже потребують спілкування. І насамперед з найріднішими – батьками.