Усі вироби Юлі Чічак – з житньої соломи, колосків пшениці: від маленьких ангеликів і квіточок до дідухів та оберегів. Жінка прикрашає їх колосками пшениці, які символізують багатство, добробут. Матеріал для роботи вирощує сама.
“Спочатку сію, потім жну, нарізаю, розрізаю стебла і сортую: грубі, середні, тонші і зовсім тонкі, – розповідає Юлія Чічак. – Далі вибираю: тоненькі стебла – на батіжок, на листочки – ще розрізаю. Що детальніша робота, тим тоншим має бути стебло”.
Після того, як солома нарізана, жінка виплітає окремі деталі. А потім вже їх з’єднує з допомогою ниток чи клею.
Юлія Чічак веде дитячий гурток із “Соломоплетіння” у Небилові Рожнятівського району. Розповідає, що час від часу приїжджає зі своїми виробами до Франківська.
“Діти дуже творчі й самі подають ідеї виробів, – каже майстриня. – Головне, щоб не було зразка, щоб не копіювати. Моє завдання навчити дитину техніки, а потім вже кожен учень проявляє своє бачення світу”.
До гуртка приходять діти різного віку. Юлія Чічак переконана, що вік не має значення. Адже головне – це бажання і терпіння.
Каже, що почалося все з плетіння капелюшків. Потім потрапила на навчання до Ольги Мельник, викладачки кафедри декоративно-прикладного мистецтва і етнодизайну Прикарпатського національного університету. У неї навчилася плести спершу дідухи, а потім й інші вироби із соломи.
Comments are closed.