Днями про франківську письменницю та її повість «Цвєтка і її я» дізналися навіть ті, хто донині не чув і не читав творів Малярчук. З довідника-хрестоматії для 11 класів на світ соромітний та не зовсім притомний його дістала київська активістка Оксана Федоренко. І звинуватила Малярчук у пропаганді гомосексуальності.
«Міністерство освіти України, рекомендує! – написала Федоренко, яка оприлюднила скріншоти з книги. – У мене шок, відсутність слів… Гомосексуальні жінки (лесбійство) на думку Міністерства освіти України в тренді. Рекомендую, до читання шкільний підручник «Українська література» (11 клас). Батьки, запам’ятайте, ваші діти потрібні, на жаль, тільки вам, не знайдете час сьогодні, завтра буде пізно».
А знайшла вона цю книжку в школі Дарницького району. З чого й почалася історія зради і наступу на руйнівників моралі та сімейних цінностей. В повісті є кілька моментів про поцілунки, мастурбацію та місячні. «Цвєтка і її я» увійшла до збірки «Згори вниз. Книга страхів». Кому дуже цікаво, її можна прочитати в мережі.
Були в коментарях й ті, хто за такий твір у шкільній програмі заступився, бо вважають, що краще діти дізнаються про це зі шкільної програми, ніж з інтернету. Ну, але це вже зовсім суб’єктивно – бо краще, аби сексуальним вихованням дітей займалися батьки. І не в 11 класі, коли ті й так усе знають, ще й маму з татом навчити можуть. А років так з трьох – пояснюючи про статеві органи, правила інтимної безпеки. А згодом, і про те, що діти з’являються від незахищеного сексу, а не від великої любові. І що та любов може бути різною. Та й наче нині ми маємо бути толерантними й відкритими, а не сіяти навколо ненависть.
До теми: Франківці Малярчук, Бабкіна і Григорів увійшли до топ-35 молодих представників культури
Охочі до в’їдливих жовчних коментарів одразу рознесли в мережі зраду й винесли вирок – авторку розіп’яти, а хрестоматію спалити. Головне – не вникати. Бо ж якщо розібратися, то це лише довідник-хрестоматія – апріорі не обов’язковий. Вперше виданий ще 2011 року. А слова, що довідник затвердило міністерство – взагалі брехня. Його немає у переліку рекомендованих підручників ні на цей навчальний рік, ні на наступний. Навіть прізвища упорядника Олександра Борзенка ніде в програмі немає.
Тим часом Таня Малярчук з 2011 року живе в Австрії, а з 2014-го пише німецькою. У 2016 році її роман «Забуття» став переможцем літературної премії «Книга року ВВС». А цьогоріч вона отримала австрійську літературну премію та 25 тисяч євро за твір німецькою.
Письменниця ніяк не коментувала піднятий з нічого скандал. І має на те повне право. Натомість за неї цілком резонно заступилася колега Ольга Деркачова.
А «Репортер» впевнений, що наші читачі – люди розумні, спершу читають, потім думають і роблять висновки. Бо зради й так не бракує.
Читайте також: Ірма Вітовська – людина тижня за версією «Репортера»
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.