Свято ручної роботи. Як франківець Володимир Гарматюк робить великодні райця (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Традиція навесні прикрашати яйця старіша за Великдень. Є писанки, крашанки, дряпанки, а є й зовсім оригінальні вироби. Франківець Володимир Гарматюк робить райця з картону та кольорового паперу. Десь за п’ять років зробив уже кілька десятків.

Минулого тижня у Палаці Потоцьких Гарматюк зробив виставку своїх великод­ніх виробів, пише Репортер.

– Володимире, ви – журналіст, фотограф, перекладач, зараз працюєте у пресслужбі Прикарпатського університету. Але останнім часом в інформаційному просторі найбільше матеріалів про ваші вироби з паперу. Ви завжди любили рукоділля?

– Так, з дитинства. Як і багато моїх однолітків, захоплювався книжками про піратів, моря, пригодницьку фантастику. Тоді мене захопили вітрильники, я робив їх власноруч. Навіть грався ними, поки батьків не було вдома: запускав у ванні, підпалював. Ескізи знаходив у різних журналах, додатках до «Юного техніка».

Пізніше, в університеті, це відійшло на другий план. Але несподівано знову виникло десь у 2014 році. У школі, де вчиться моя донька, батьків попросили допомогти організувати різдвяне свято. Я зробив одну різдвяну зірку, другу, так воно й закрутилося. Люди почали просити зробити зірку на замовлення.

– А як з’явилися яйця?

– Одна з зірок була дуже пізно замовлена, тож і пізно зроблена. Якось так затягнулося, майже під Великдень. Це вже якось не пасувало. Я подумав: є ще один символ – яйце, можна спробувати зробити цю форму. Так і почалося. Тепер уже діло ускладнилося, я почав використовувати різні матеріали, цікаві візерунки. Спершу райця були двоколірні: сірувато-жовті чи сріблясто-золотисті. А потім став більше використовувати кольоровий папір.

– Чому така назва – райця?

– Є казка «Яйце-Райце». У мене не було мети їх якось назвати, я казав просто – «великодні яйця». Вже коли їх стало більше й довелося робити портфоліо, треба було придумати назву. От це слово й вигулькнуло. Писанкою і крашанкою не назвеш – бо назва походить від методу виготовлення. Важко було зрозуміти, що це за стиль. Ніби квілінг, але є й інші елементи. Тому райце – оптимально.

Але яйця мають окремі назви. Деколи це одне слово, деколи фраза з поезії. Звертався до авторів, просив дозволу – дозволяли. На яйці, яке я подарував дружині, зображені соняхи. Я його назвав «Вінсент», тут асоціація зрозуміла. Це все – на асоціативному рівні.

– Для вас це мистецтво чи якийсь духовний процес перед Великоднем?

– Скоріше, мистецтво. Хоч, можливо, підсвідомо щось мною керує, штовхає. Питання духовності, віри, релігії – дуже делікатні. Якщо відверто, писанка не є християнським символом. Це вже потім її адаптували до християнської символіки, прийняли те, що було тисячоліттями до цього.

Звичайно, кожен творчий процес має осердя, звідкись воно береться. Я не можу пояснити, звідки і як. Зрозуміло, я не роблю яйця як конвеєр – пластмасові штамповки.

– Ви робите райця лише у великод­ній час?

– Зазвичай перед Великоднем, бо сезон. Буває, що і після: ще якісь ідеї були, тож хочеться зробити за гарячими слідами. А одне «механічне» яйце я робив десь влітку – захопився стилем стімпанк.

– Як виглядає процес?

– Спочатку треба знайти папір пот­рібної щільності й твердості. Це гофрований картон, звичайні коробки – від піци, для посилок. Тоді нарізаю його на смужки. Я вибрав товщину 1,5 см: більше було б загрубе, а менше – завузьке. Картон фарбую одразу, бо якщо малювати його потім, то можна вимастити. Використовую нарізаний кольоровий папір, шнури, шматки тканини, мішка. І ще щось, якщо потрібно: колючки від акації, металеві елементи, пацьорки.

Перед тим малюю ескіз. Він переважно чорно-білий – просто накидаю олівцем. А далі думаю, якими кольорами передати малюнок. Інколи просто знаю, що це яйце повинно мати такі кольори. Буває, є спокуса потім зробити такий самий ескіз з іншими кольорами, але я не хочу повторювати малюнок, міняти закладений колір.

Спочатку формується зовнішня оболонка яйця. Далі наповнюється змістом, відповідно до малюнка, ідеї. Потім ­склеюю. До яйця з металевих елементів використовую сильний клей, звичайний ПВА не підійде.

– Ідеї берете з традиційних писанок?

– І з традиційних теж. Я тримаюся цієї землі, свого коріння. У нас були свої символи, традиційні візерунки, орнаменти. Хочеться їх зберегти, навіть трохи видозмінивши. Особливо надихають космацькі писанки. У дитинстві дідусь завжди купував на Великдень кілька нових і приносив нам. Бабуся вишивала скатерті, сорочки, серветки, мама теж. Це також надихає. Я бачив ці кольори, навіть сам колись пробував вишивати. А також музика, твори, якісь фрази. Навіть у природі видно геометричні повторювані фігури, наприклад, суцвіття капусти. Це просто треба побачити.

– Що робите з готовими виробами?

– У мене є кілька своїх. Наприклад, яйце «Шутка», там зображена імітація вербових котиків. Але переважно дарую. Деякі робив на замовлення, на подарунки, як за кордон, так і по Україні.

Кожен власник може бути спокійний, що вони унікальні, принаймні я нікому не зроблю друге таке саме. Навіть якщо є серія схожих, то певні елементи все одно відрізняються, малюнок трохи інший.

– Крім зірок і раєць, ще щось робите?

– Десь рік тому захопився створенням світильників ручної роботи. Наштовхнув на це все той же стімпанк. Ідея – переробити на світильник те, що ним бути не може.

Наприклад, знайшли стару драбину, на ній гарно збереглися металеві елементи. Вона класно виглядала: грубий, чорний метал. Я побачив це, зразу подумав, що вона може стати світильником. Замість перекладин – довгі лампи.

Також зробив світильники з будильника, старих радіоприймачів, поламаного скейтборда, з дверцят від духовки. Світильник з праски зараз прикрашає інтер’єр «Ростерії кави». А ще одна лампа є в чарочній «Артур Бернс».

Механічної обробки там небагато. Як дуже щось складне, то звертаюся до токарів, але зазвичай це все – ручна робота.

– Чи плануєте якусь фотовиставку чи книгу?

– Фотовиставки наразі не передбачається, свої поезії теж поки видавати не планую. Є велике бажання видати перекладену книгу, але поки не бачу, як його втілити.

Я перекладав твори Галини Посвятовської, польської поетки. З ними я познайомився ще в університеті, коли у нас викладали аспіранти з Польщі. У неї дуже трагічна доля.

Її автобіографічну повість видала «Лілея НВ», через два роки вийшло кілька її оповідань – за підтримки польського консульства. Ще є великий пласт її пое­зій, хотілося б їх видати. Але в Україні я не знайшов зацікавлених видавництв, а в Польщі цей процес дуже складний, і я з ним недостатньо добре знайомий.

Авторка: Ольга Романська
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Хода Бороди Святого Миколая _25
Роксолана
Шевченківська премія
ОСТАННІ НОВИНИ
906472202_1786672249209897_7810861799964947332_n
Невеликий дощ, туман і до 8° тепла прогнозують на Івано-Франківщині 16 листопада
872611715_1135508605693959_3060586771826755012_n
Тис ягідний із Прикарпаття претендує на звання «Європейське дерево року»
Хода Бороди Святого Миколая _25
Центром Франківська пройшла хода «Бороди Святого Миколая» (ФОТО)
суд
Мешканець Косівщини заборгував дітям майже 100 тисяч гривень і отримав громадські роботи
911723501_1854945695762514_2645300058657232862_n
СБУ затримала франківця, який на замовлення РФ вчинив підпал авто в Івано-Франківську
фільм
«Дива дійсно трапляються»: у Франківську презентували фільм про святого Миколая
photo_2026-11-15_11-56-58
У Франківську поліцейські вилучили гранату, яка лежала в банці на лавці
910988384_2293044761540826_2943008525830577779_n
На Прикарпатті за добу сталося дев'ять пожеж, травмувалася літня жінка
906530691_1438431521779540_7389327797781772083_n
На Прикарпатті рятувальники другу добу шукають туриста, який заблукав біля озера Несамовите
зведення генштабу
За минулу добу на фронті відбулося 171 бойове зіткнення, ЗСУ ліквідували 2230 окупантів
свічка
Прикарпаття втратило Назарія Барана та Віктора Старчеуса
заморозки
Мороз уночі та до 9° тепла вдень: якою буде погода на Прикарпатті 15 листопада
Прокрутка до верху