Газета Люди

Підлітків треба чути. Франківська психотерапевтка – про те, як вберегти дитину у “важкий” вік

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Те, що підлітковий вік найважчий, знають усі. Останнім часом знову заговорили про небезпечні челенджі в інтернеті, націлені на юних хлопців і дівчат. Що робити, аби майже дорослі діти не відверталися від батьків?

Про це «Репортер» поспілкувався з психотерапевтом Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» Тетяною Гаргат.

– Пані Тетяно, чи часто звертаються за допомогою підлітки?

– Так, це найбільша категорія звернень. Звертаються як підлітки, так і їхні батьки. Велику повагу викликають батьки, які намагаються розібратися, почути свою дитину.

– З якими проблемами приходять?

– Переважають дві проблеми: дитячо-батьківські стосунки й дослідження самого підлітка: хто він, в чому сильний, що з ним. Це звичайні питання цього віку.

До речі, з булінгом звертаються не так часто, хоч ця проблема драматизована.

– Як себе вести батькам з дитиною-підлітком?

– Добре, коли батьки виробляють в собі такі здібності, як терплячість, повага. Підліток в цей період прощається з дитинством, але ще не став дорослим. Йому треба пройти певні етапи, задовольнити потреби у визнанні, приналежності, самовизначенні.

Вважається, що протягом життя людина проходить вісім великих криз. З них п’ять припадає на дитинство. Найважчий період – це підлітковий. Батьки можуть бути хорошими помічниками, але їм треба бути зразком. Наприклад, якщо я хочу, щоб дитина читала, добре було б, щоб і я читала. Якщо я вимагаю від дитини розвитку якоїсь якості, то як із цією якістю у мене?

Більшість батьків боряться, щось вимагають, або є інші крайнощі – нічого не вимагають, просто люблять. Ідеально має бути баланс: достатньо вимог, але достатньо й визнання, любові, підтримки.

– Які помилки найчастіше роб­лять батьки?

– Коли дитина часто зустрічається з оцінкою: це добре – це погано. «Це дурня, скільки можна сидіти в тому інтернеті!».

Часто діти переписуються з друзями, яких батьки ніколи не бачили. Тож батьки починають цих друзів знецінювати. В результаті дитина не перестає переписуватися, просто робить це, щоб мама з татом не бачили. Краще, коли батьки сядуть і спитають: «Яким є твій друг, що ти відчуваєш, коли з ним спілкуєшся?». Тут ми можемо розуміти, чого підліток з ним переписується: бо відчуває себе важливим, потрібним. Ми можемо дитині давати це почуття в інших ситуаціях. Наприклад, коли ми розказуємо про її компетентність і як нею захоплюємося.

Кривдник або жертва. Чи зможе новий закон зупинити булінг у школах

Чому діти обманюють батьків? Коли є забагато вимог. Тоді дитина мусить обманювати, щоб якось себе виправдати. Це стосується і постійних наказів краще навчатися. Тоді дитині не вистачає розуміння, що вона уже достатньо хороша, її люблять і такою. Тож вона буде шукати компанію, де б її любили без оцінок.

– Зараз для підлітків є багато ризиків у соцмережах. Як на це вплинути?

– Часто батьки забороняють користуватися соцмережами. Але щоб не було непорозумінь, найкраще батькам дізнатися, чому дитину цікавить ця група, чому вона підписана саме на цього блогера. Тоді вони розуміють, які потреби дитина хоче задовольнити. І тоді підлітку не треба ховатися від батьків.

– Що робити, якщо підліток потрапив у погану компанію?

– Знову ж таки, треба спитати себе, чого він туди потрапив, що від них отримує. Бо йдеться не про те, щоб пити чи курити: дитина робить це, щоб щось відчувати. Часто, коли підліток щодня стикається з тим, що його критикують, виправляють, він йде в компанію, де від нього нічого не вимагають, просто прий­мають таким, як він є.

У цьому віці важлива потреба у формуванні власних контактів. Дитина проходить психологічну стадію відокремлення від батьків. Завдання батьків – відпустити дитину, допомогти розвиватися. Інколи батьки не відпускають дитину від себе і вона шукає хоч якусь, не обов’язково добру, компанію.

– Чому підлітки навіть з благополучних сімей можуть захопитися небезпечними групами і челенджами?

– Кожен випадок треба брати окремо, не можна узагальнювати. Але, що дитина отримує в тій групі? Її там розуміють, вона відчуває себе потрібною. Вона може поділитися навіть найгіршим, і її ніхто не критикує.

Благополучна сім’я – це про емоційне задоволення. Коли дитина може виразити свій негатив, і батьки можуть це витримати. Немає такого, що начебто все добре, але дитина потрапила в таку халепу. Для цього мусить бути якась основа.

– Які ознаки того, що підліток перебуває у пригніченому стані й варто насторожитися?

– Загалом, тут немає одного правила. Варто звернути увагу, коли міняється звична поведінка. Наприклад, дитина любила багато говорити, а зараз починає більше уникати батьків і бути на самоті. Або навпаки – інтровертована дитина починає тягнутися до батьків, ніби не може сказати, але шукає допомоги. Також, коли є невмотивоване роздратування, емоційне віддалення від батьків, емоційна нестабільність – то плаче, то сміється. Буває, підліток починає демонструвати невпевненість. Ті завдання, з якими раніше справлявся, зараз викликають напруження.

– Що тоді робити батькам?

– У такому стані найгірші фрази – мотивувати щось з собою робити. Це викликає ще більше відчуття провини.

У такі моменти найкраще батькам не нав’язувати допомогу, а діяти з терплячістю, увагою, не порушуючи кордони. «Я бачу, що в тебе щось помінялося. Ти хочеш, щоб я тобі допоміг?», «Я бачу, що тобі непросто, хочеш зі мною поговорити?». Але не: «Давай сядемо, поговоримо, бо з тобою щось не те».

Ще краще сказати: «Я не знаю, як тобі допомогти. Може ми звернемося до психолога?». Переважно батьки не вчилися справлятися з емоційними станами іншої людини, тому виховують дітей інтуїтивно. Буває, краще перекласти проблему на людину, яка в цьому компетентна. При цьому любов, ласка, підтримка – це завжди допоміжні речі.

– Про що важливо говорити з підлітками?

– Найперше з ними важливо не так говорити, як слухати. Знову ж таки, менше оцінок і категоричності: «Я такий виріс і ти так можеш». Не обов’язково дитина повинна відтворювати шлях батьків.

Важливо якісно проводити час з підлітком. Інколи батьки мають почуття вини, що багато працюють. Але краще разом повечеряти, вислухати дитину, поговорити, ніж бути весь день поруч, але емоційно далеко.

Коли батьки не допоможуть. Як у Франківську рятують дітей з дорослими проблемами

– Як підлітковий період впливає на подальше життя?

– Саме в цей період формується самооцінка, ставлення до себе. Батьки ненавмисно щось роблять правильно, а щось ні й це впливає на формування особистості дитини. Але має значення і власний вплив. Немає дитини, яка б виросла з ідеальними батьками. Ми не можемо поміняти дитинство, але можемо поміняти ставлення до нього, перетворити мінуси в плюси. Ми самі можемо себе виховувати. І підліток, у свою чергу, теж може впливати на батьків.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні