У середу, 26 жовтня, в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку педагогу, краєзнавцю та просвітянину Івану Скрипнику. Її встановили на фасаді будинку по вулиці Слави Стецько, 7а, в якому він мешкав.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міський голова Руслан Марцінків.
Меморіал відкрили у день народження письменника-дисидента.
“Завдяки таким людям, як Іван Скрипник, повстала незалежна Україна, – вважає мер. – Ми повинні берегти пам’ять про непересічних франківців, які вклали свою душу у розвиток нашого міста та держави. Адже важливо, щоб наші діти пам’ятали тих, хто поклав життя на благо нашої країни”.
Ця дошка стала 60-ю у рамках програми “Івано-Франківськ – місто героїв”, яку реалізує міськрада.
Довідка. Скрипник Іван Романович народився 26 жовтня 1930 року в селі Манява Богородчанського району Івано-Франківської області. Батько – відомий будівельник і працівник охорони лісу, мати – домогосподарка.
На початку 1940 року разом із родиною був виселений на Сибір. За Уралом навчався в Айдирлінській середній школі, а закінчив у 1949 році Солотвинську СШ вже після повернення. Відбув солдатську 3-річну службу в армії, яка проходила в білоруському Бресті (1950-1953 рр.).
З 1949 року – на педагогічній роботі спочатку в Манявській НСШ. 1957 року закінчив історико-філологічний факультет Брестського педінституту. За звинуваченням в націоналізмі його, як писав Степан Хмара у книзі «Сьогодні про минуле» «звільнено з роботи вчителя з Надвірної. Йому було заборонено працювати на Івано-Франківщині. Невдовзі після влаштування на роботу у Львові його знову звільнено з праці і заборонено влаштовуватися на роботу у західних областях України». Загалом він працював у багатьох школах: Надвірна, Битьків, Перерісіль, Балинці, Перегінськ; у Турківському, Миколаївському, Пустомитівському районах на Львівщині, заступником директора СШ № 79 м.Львова; Деякий час на Хмельниччині, де викладав українську мові та літературу.
З 1980 року залишив працю й заняття з літературно-мистецького краєзнавства, якому віддав 25 років роботи, складаючи літературно-мистецьку карту України. З того ж 1980 року працює в гірському селі Манява, у відділі краєзнавчого музею, який відомий під назвою Скит Манявський (колишній монастир) на посаді старшого наукового працівника музею.
Провів близько 10 тис. екскурсій та лекцій. По сумісництву працював екскурсоводом у ряді туристичних організацій. Бібліографія його дослідницьких публікацій нараховує 225 наукових повідомлень.
Окрім статей і повідомлень, видав путівник по музею.ю буклети, плакати, монографію про заснування Скиту Манявського та окрему книгу «Нарис історії Скиту Манявського», 1993 року підготував і здав до видання книжку «Легенда про гетьмена (Іван Виговський: від Конотопа до Скиту Манявського)».
Іван Скрипник невтомний краєзнавець і народознавець, письменник – публіцист, почесний член Об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, активний у громадсько – політичній роботі, учасник багатьох наукових конференцій, умілий їх організатор. Разом з тим, як писав про нього академік Володимир Качкан, «чуйна й привітна людина»!
Comments are closed.