Лілія Сорохтей працює у серцево-судинній хірургії понад 20 років. Нині очолює відділення інвазивних методів діагностики, лікування і реперфузійної терапії у франківській центральній міській лікарні.
Це відділення – єдине на Прикарпатті, де роблять стентування коронарних артерій пацієнтам з гострим інфарктом. Днями Лілія Сорохтей повернулася з конгресу в Парижі – як учасниця і доповідачка, пише “Репортер”.
– Пані Ліліє, кого саме й навіщо збирали в Парижі?
– EuroPCR – Європейський міжнародний конгрес інтервенційних кардіологів. Захід – величезний, збирає фахівців з усього світу. Ми давно їздимо на такі конференції. І вже четвертий рік представляємо там Асоціацію інтервенційних кардіологів України. І це дуже важливо, адже наша асоціація стала частиною європейської.
– Що роблять інтервенційні кардіологи?
– Інвазивні втручання для діагностики й лікування серцево-судинних захворювань. В Україні це можуть бути і кардіохірурги, як я. З обстежень – це коронарографії чи ангіографії. Для лікування – стентування коронарних артерій при інфарктах і хронічній ішемічній хворобі серця, видалення тромбів при ішемічних інсультах, протезування клапанів, закриття дефектів при вроджених вадах серця. Різниця з хірургією в тому, що все це робиться без розрізів, загального наркозу – через проколи в артеріях чи у венах. Це вже не зовсім хірургія.
– Що відбувається на конгресі?
– Українська асоціація щороку має окрему секцію-обговорення спільно з іноземними колегами. Ми вже працювали з Великою Британією, Молдовою, Румунією. Цього року в нас була спільна сесія з Асоціацією інтервенційних кардіологів Білорусі. Сесію присвятили нетиповим випадкам у лікуванні інфаркту міокарда. Наприклад, була презентація клінічного випадку інфаркта у пацієнта, який має рідкісну хворобу крові. Відтак, є особливості медикаментозного ведення, аби уникнути ускладнень. Тепер, коли такий пацієнт поступить, нам уже буде легше його вести.
– Якщо з такими винятками стикаєтеся вперше, то рішення приймаєте інтуїтивно?
– Інтуїтивно. Бо коли пацієнт – з інфарктом, рішення потрібно приймати швидко. Інша справа з плановим хворим, коли можна більше підчитати в інтернеті або запитати колег з України чи закордону.
У критичних випадках виринає все, що колись бачив і читав. І дуже добре, якщо воно колись траплялося на очі. Тому й дуже важливо відвідувати такі конгреси. Є багато секцій, присвячених різним ускладненням і нестандартним ситуаціям, як от нетипове розташування артерій, через яке ускладнюється доступ. Йдуть трансляції операцій наживо, де також можна багато навчитися. Презентують нові дослідження, за їх результатами потім готують рекомендації.
– А про що доповідали ви?
– Я виступала з цікавим випадком, який викликав жваве обговорення. Пацієнту колись зробили аортокоронарне шунтування і в нього шунт складався із двох частинок – таке рідко зустрічається. Шунт закривався і складно було визначити, яким чином вирішити цю проблему. Ситуація дуже технічна, читачам її важко буде пояснити. Але випадок справді цікавий. Я багато можу про нього розповідати…
– Як давно в Україні впроваджують інвазивні методи?
– В принципі, давно. Перший стент поставили на початку 1990-х. Але серйозно інвазивні методи почали розвиватися останні 15 років. На жаль, ми у відділенні маємо лише один ангіограф, якому вже понад 10 років. За кордоном їх міняють раз на п’ять років. І ми вже вдруге цього року змушені зупинити роботу через поломку. Тож чекаємо на новий апарат, аби працювати без перерви.
Пацієнти з інфарктами вимагають негайної допомоги і не можуть чекати, кожна зайва хвилина очікування – це пошкоджений серцевий м’яз. Сподіваюся, його таки встановлять у нашому відділенні – там, де вміють і можуть оперувати гострі інфаркти. Добре, що нині вже є розуміння, що така апаратура має стояти близько до пацієнтів і там, де є можливість та всі умови працювати цілодобово.
– Що швидше, то краще?
– Лікування інфаркту потрібно почати якомога швидше. І навіть якщо ви не зовсім впевнені, при перших симптомах життєво важливо викликати швидку. При інфаркті раптово закривається коронарна артерія, блокується поступлення крові, а з нею – кисню до серцевого м’язу. Якщо кров не поступає понад 20 хвилин, то ця ділянка серця перестає функціонувати і відмирає. Що швидше відновити поступлення кисню до серця, тим меншою буде зона інфаркту і легшим відновлення. Від «шлунку» вмирають надзвичайно рідко, від «хребта» – практично ніколи, натомість кожна третя смерть – від серцево-судинних захворювань. Тому не соромтеся, викликайте швидку, лікарі розберуться!
– На що звертати увагу, аби вчасно звернутися за допомогою?
– За опитуванням з індексу здоров’я лише 12 % людей могли назвати ознаки інсульту. Тобто людина в перші години, коли їй можна допомогти, не звертається до лікарів. Думаю, десь така ж ситуація з інфарктами та іншими серйозними захворюваннями. І це погано. Десь ми всі тут недопрацьовуємо – і медики і ЗМІ.
Читайте Франківська влада виділила 190 тисяч на операції при гострому інфаркті міокарда
Перш за все, треба звернути увагу на біль за грудиною або в лівій половині грудної клітки. Рідше, це може бути біль в епігастрії – ділянці сонячного сплетіння, нижній щелепі, руках. Інтенсивність може бути різною – від дискомфорту та відчуття здавлення до пекучого і дуже сильного. Тривати може 10-15 хвилин або й довше. Може проходити і знову виникати.
Це часто супроводжується задишкою, нудотою, підвищеною пітливістю, відчуттям страху і незвичної втоми, порушенням ритму серця: серце б’ється дуже швидко або занадто повільно. Також треба пам’ятати, що симптоми серцевого нападу в жінок можуть бути не такими вираженими, як у чоловіків.
– Як можна попередити інфаркт чи уникнути його?
– Що раніше почнете дбати про своє серце, тим краще. І перш за все, киньте палити або ще краще – не починайте. Їжте багато фруктів, овочів, багаті на клітковину зернові, жирну рибу – принаймні двічі на тиждень, горіхи, насіння. Обмежте вживання солодких напоїв та червоного м’яса. Не переїдайте.
Будьте фізично активними – достатньо 2,5 години швидкої ходьби чи години бігу. Зробіть здоровий спосіб життя сімейною традицією – гуляйте, грайте в активні ігри, їздіть на велосипеді, танцюйте. Навчіться боротися зі стресами. Це позитивно вплине на стан здоров’я і значно покращить якість життя. Втім, здорові люди також потребують лікарів. Тому не пропускайте профілактичні огляди, аби вчасно помітити можливі симптоми цукрового діабету, гіпертонії, порушення обміну холестерину.
