Вчора з вікна побачила таку картину: на подвір’ї плаче мій син – не просто вередує, а гірко ридає, майже в істериці. Біля нього стоїть інший хлопчик і дражниться. Тато цієї дитини, замість того, щоб зробити зауваження синові, заспокоює мого, повторюючи слова: «Кирило, ну не плач, ти ж не дівчинка!». І повторює цю фразу кілька разів. Я спостерігаю за цим із вікна і в цей момент нічого не можу зробити!
Мене охоплює гнів – не тільки прикро за мою дитину, а ще й тому, що, на відміну від тата цього хлопчика, я розумію, що зараз відбувається:
По-перше, сильні емоції відключають свідомість людини, тобто вона в цей момент знаходиться в трансі. Коли свідомість відключається, людина стає відкрита до сприйняття – вся інформація потрапляє в глибини нашого несвідомого і приймається як істина. Простіше кажучи, відключена та частина мозку, яка фільтрує всю інформацію за критерієм правда/неправда.
По-друге, під час сильної емоції мозок переключається в «режим очікування». І тоді поведінка людини повністю підвладна емоції. Мозок не може тверезо оцінювати поведінку правильно/неправильно, добре/недобре. Природою створено, що людина інстинктивно швидко приймала рішення, не витрачаючи час на роздуми.
До теми. Програмуємо дітей без шкоди, – поради від франківського НЛП-тренера.
Наприклад, якщо зустріти в лісі ведмедя, мозок не видаватиме всі знання про цю тварину тобі, як в бібліотеці, щоб все добре зважити і прийняти правильне рішення. Мозок відключається. Емоція страху далі все робить сама: бігти швидше, кричати голосніше, залізти вище. Мозок включиться пізніше, коли страх зменшиться.
Те саме відбувається і з іншими сильними емоціями.
Тобто зараз, коли моя дитина в емоції страх + гнів + смуток, і може почати і кричати, і плакати, і навіть мовчки слухати будь-які навіювання.
І по-третє, наш мозок не чує частку «НЕ»!
Тому, коли ви говорите дитині «не забудь», це включає у дитини програму «забудь». Якщо хочете, щоб дитина запам’ятала, то так і скажіть «запам’ятай».
І ось стою я біля вікна і бачу картину, як моя дитина плаче в сильній емоції (тобто вже в трансі і готовий до будь-яких навіювань), стоїть навпроти чоловіка, який йому повторює установку «Кирило, не плач, ти не дівчинка», а в цей час, відбувається навіювання: «Кирило, плач, ти дівчинка, ти дівчинка!». А поруч стоїть його син і дражнить: «дівчинка, дівчинка».
Погодьтеся, картина мало приємна! Але до чого це я? До того, що ми часто самі не розуміємо, які установки даємо нашим дітям, які програми вбудовуємо в глибини їхнього мозку, а потім діти йдуть з цим по життю. І ходять потім з цими проблемами до психологів, який десь на 10 сеанс повідомить, що «у 50% у ваших дорослих проблемах винні батьки …». А чи дійсно винні?
Висновок: коли ваша дитина знаходиться в сильній емоції (гнів, подив, страх тощо), то вона вже у трансі. Ваше завдання в цей момент дати їй потрібне навіювання. Обійміть і скажіть: «ти ж у мене такий розумник», «ти ж такий талановитий», «ти дуже везучий», «тобі легко все дається», «ти зможеш це зробити»…
До теми. Як використовувати образу – інструкція до застосування.
Звичайно, ввечері ми обговорили з Кирилом цю ситуацію, проаналізували, де він зробив помилку, яка потягнула за собою цілий ланцюжок неприємних подій, і довела його до сліз. З’ясували разом, що б він міг виправити у своїй поведінці, щоб уникнути цієї ситуації.
І звичайно ж обговорили, що чоловіки плачуть. Плачуть, коли велике щастя і коли велике горе – чоловіки можуть плакати, і це робить їх тільки сильнішими і мужнішими. І що далеко не у кожного чоловіка вистачить мужності заплакати, коли хочеться.
сертифікований практик інституту сучасного НЛП, тренер,
Юлія Карева
Comments are closed.