За попередніми даними, жителька івано-Франківська колишня вчителька школи-дитсадка ім. Софії Русової, що на вул. Василіянок, могла померти від нині рідкісної на Прикарпатті дифтерії. Жінку поховали 18 грудня і, наскільки відомо журналістам, попередили людей, котрі прийшли провести її в останню путь, не контактувати з тілом під час прощання, повідомляє Галичина.
Ця подія викликала значний резонанс в Івано-Франківську, хоча, як зазначила позаштатний епідеміолог департаменту охорони здоров’я ОДА в Івано-Франківській області Марія Бойко, остаточної відповіді бактеріологічної експертизи з приводу причини смерті жінки ще немає.
Як тільки виникла підозра на дифтерію, було одразу проведено відповідні санітарно-епідеміологічні заходи в школі-дитсадку, де викладала покійна, хоча вона звільнилася з роботи ще 7 грудня.
На момент підготовки цього матеріалу там ще працювали фахівці Івано-Франківської міської санепідемстанції. Також обстежують учнів класу в школі, де вчиться син жінки, рідних та близьких, знайомих, котрі останнім часом контактували з покійною.
За словами Марії Бойко, останній випадок дифтерії на Прикарпатті було зафіксовано майже два роки тому в Тисменицькому районі. Захворіла теж молода жінка, але, на щастя, її вдалося вилікувати.
Довідка
Дифтерія (від грецького diphthera – плівка, перетинка) відома з часів Гіппократа і Галена під назвою “смертельна виразка горлянки”, “задушлива хвороба”.
Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що викликається Coreynebacterium diphteriae. Існує три різних типи дифтерійних паличок, що відрізняються за патогенністю та важкістю перебігу захворювання.
У загальному випадку хвороба характеризується важким перебігом і виявляється через інтоксикацію та утворення характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів (рідше – на кон’юнктивах, статевих органах, у ранах й ін.), ураженням нервової та серцево-судинної систем.
Збудник дифтерії виділяє токсин з нейропаралітичними (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючими (вражає еритроцити) властивостями.
Нетоксигенні штами бактерії не представляють серйозної загрози здоров’ю хворого. Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом від хворих або зовні здорових носіїв збудника дифтерії (такий стан може тривати до 1 міс., число носіїв у вогнищі захворювання досягає 10%). Можливе зараження дифтерією через предмети, не виключено передавання через продукти харчування.
Інкубаційний період триває 2-10 днів. Хвороба починається з нездужання, підвищення температури до 38-39°С, появи плівок білуватого кольору на мигдалинах і зіві. У випадку токсичної форми характерними є токсичні набряки обличчя і шиї, набряк слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Смерть настає від задухи і зупинки серця.
Крім класичної дифтерії зіву (кожні дев’ять з десяти випадків) зустрічаються також і інші форми інфекції – дифтерія ран, слизової очей, шкіри, носа, піхви.
