Цього дня, 19 березня 1930 року народилася Ліна Костенко, українська письменниця-шістдесятниця.
“Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.”
Читайте: В Івано-Франківську просто неба читали вірші Ліни Костенко
Пропонуємо вам прослухати вірші Ліни Костенко у виконанні відомих українських музикантів:
До теми: Сергій Міхалок розповів, за що полюбив Ліну Костенко. Інтерв’ю у Франківську (ВІДЕО)
“Репортер” зібрав 10 влучних фраз Ліни Василівни про себе, людей та державу:
“Я скорше дуба вріжу, ніж мене поставлять на коліна.”
“У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження.”
“Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.”
“Мені потрібне слово, а не слава.”
“Нашого цвіту по всіх борделях світу.”
“Мужчина формується не тоді, коли затуляється щитом, а тоді, коли піднімає меч.”
“Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.”
“Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість — радість споживання.”
“Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.”
“Кожному поколінню сняться свої кошмари.”
