Інтерактивна експозиція з сучасним обладнанням та ігровим наповненням знайомитиме відвідувачів з історією художньої обробки дерева на Гуцульщині. Інноваційний музейний простір створять в одному з залів Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини – філії Національного музею імені Кобринського.
Днями відбулася презентація старту проєкту. Усі охочі мали можливість дізнатися про його концепцію та інновації. Відкриту зустріч організували в Косівському музеї Гуцульщини. На неї завітали мешканці громади, майстри, представників органів влади та культури. Захід модерувала Вікторія Яремин, завідувачка музею.
Читайте: Музей, що відкритий до змін: як Косів зберігає та переосмислює
Від ідеї до реалізації
Заявку на конкурс подала Косівська міська рада у партнерстві з музеєм імені Кобринського. Над проєктною заявкою працювали Вікторія Яремин та Ірина Дімбровська – головна спеціалістка Відділу промоції, зв’язків і економічного розвитку Косівської міської ради. Загалом у конкурсі змагалися понад 170 учасників з різних областей України. Косівський проєкт посів 7 місце.
Майбутнє нашої громади тісно пов’язане з розвитком туризму, – каже міський голова Юрій Плосконос. – Ми бачимо потенційного туриста як такого, що цікавиться питаннями етнографії, культури, історії. Тому що збережені ремесла, спадщина, традиції – це унікальні надбання Косівської громади. Це наша окрема ніша у конкурентному середовищі туризму. Галузь етнотуризму неможливо уявити без музеїв. Тож, розвиток Косівського музею Гуцульщини, приведення його та інших музеїв у відповідність до вимог сучасної музейної галузі є важливим для косівської громади.
Читайте: Таємниці старого середмістя. Як проєкт “Будинки з історією” відкриває архітектуру Косова заново
Перемога у грантовому конкурсі стала прикладом ефективного партнерства влади з музейниками. Гендиректорка Національного музею Гуцульщини і Покуття Ярослава Ткачук підкреслила:
Ми ставимо у приклад цю співпрацю, коли є музей і влада. І спільними зусиллями, спільними діями можна дуже багато зробити. Є розуміння того, що робиться це не для однієї установи, не для однієї особистості, а це є потреба часу і потім буде добрий результат як для громади, так і для цілого регіону.
Процес оновлення Косівського музею Гуцульщини розпочався ще у 2021 році. Концепція «Інтерактивний музей Гуцульщини» була розроблена Вікторією Яремин з урахуванням досвіду передових європейських музеїв та рекомендацій Міжнародної ради музеїв (ICOM). Головна ідея – поетапне перетворення експозиції в інтерактивний освітній простір з частковою адаптацією для незрячих відвідувачів.
На першому етапі Косівською міською радою у партнерстві з музеєм був реалізований проєкт реекспозиції Залу історії косівської кераміки (2021 р., перемога у конкурсі грантів Асоціації Єврорегіон – Карпати -Україна).
Протягом чотирьох років діяльності нової експозиції музей отримав про неї тисячі схвальних відгуків відвідувачів.
Новий формат пізнання спадщини
Про інновації проєкту розповіла Вікторія Яремин:
Передбачається не просто оновлення інтер’єру та вітрин, а створення сучасного освітнього простору, в якому традиції місцевих ремесел заговорять мовою новітніх технологій. Такий підхід вже показав свою ефективність у створеному раніше інтерактивному Залі історії косівської кераміки, який діє в Музеї. Тож матимемо ще один сучасний музейний зал із інтерактивним рухомим обладнанням, ігровим наповненням для дітей та дорослих, тактильними зразками деревини та виробів, екранами з відеоісторіями майстрів та зонами для взаємодії з експонатами.
Понад 100 найцінніших експонатів з музейної збірки, серед яких декоративні та ритуальні речі, предмети побуту, унікальні взірці інкрустації та боднарства* — будуть розміщені у нових функціональних вітринах з освітленням та супровідними текстами.
*боднарство або гуцульська боднарка – технічний підвид деревообробного промислу, технологія виготовлення посуду з дерев’яних пластин (клепок, дог), які закріплюються гнутими обручами. Слово походить від назви «бодня» («вид дерев’яної ємності»). В сучасній літературній мові вживають слово «бондарство», проте мешканці Карпат зберегли архаїчну вимову: «боднарка».
Мета реекспозиції — не лише зберегти, а й осмислити: як мистецькі ремісничі традиції формували ідентичність регіону, як передавались з покоління в покоління, як розвиваються зараз та чому збереглись саме на Косівщині. В центрі уваги проєкту – гуцульське дереворізьблення і боднарство. Обидва ремесла включені до Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Вікторія Яремин наголосила, що проєкт стане важливим кроком на шляху до внесення цих ремесел до спадщини ЮНЕСКО.
Частина інтерактивної експозиції буде присвячена творчості сучасних гуцульських майстрів. Серед них не тільки митці, що зберігають автентичні техніки та орнаменти, а й сміливі експериментатори.
Наприклад, в громаді є майстер, що виготовляє з дерева різьблені оправи для окулярів. Приклади сучасного дереворізьблення в музеї заохочуватимуть відвідувачів піти до майстерень різьбярів, взяти участь у майстер-класі або ж придбати виріб на пам’ять.
Гуцульське мистецтво на дотик
Розробники проєкту передбачили також інклюзивну складову. Інтерактивний простір стане доступним для людей з глибокими порушеннями зору. Окремі частини експозиції будуть оснащені тактильними зразками експонатів, анотаціями та путівником шрифтом Брайля. Для цього до реалізації проєкту долучили не тільки фахівця з тифлоадаптації виставок, а й безпосередньо незрячих осіб, що мають досвід апробації та тестування такого оснащення.
Колектив Косівського музею Гуцульщини вже підготовлений до взаємодії з незрячими відвідувачами. Для створеного раніше Інтерактивного залу кераміки також виготовили комплекс змістової доступності для осіб з глибокими порушеннями зору. Тоді ж музейники проходили спеціальне навчання.
Тож завдяки проєкту «Інтерактивний музей Гуцульщини» на Прикарпатті з’явиться перший в Україні доступний для незрячих відвідувачів музейний простір на тему художньої обробки дерева.
Інтерактивна експозиція, що з’явиться у Косівському музеї вже наприкінці цього року – це новий формат пізнання спадщини Гуцульщини та інвестиція в майбутнє: через інновації – до глибшого розуміння традиції. А також дієвий крок до того, щоб зробити музей доступним, відкритим та цікавим для кожного відвідувача.
Читайте: Косівський музей виграв грант на 750 тисяч гривень
Comments are closed.