Минулої суботи в Івано-Франківську відбулася перша зустріч клубу мандрівників «Follow me», створеного за ініціативи мистецької групи «Цоколь». Як самостійно організувати подорож за кордон з мінімальними затратами – на собі випробуваними рецептами ділилася калушанка Христина Антоник.
Брюсель. Христина каже, що не знайшла турагентства, яке б пропонувало путівки до Бельгії. А країна просто фантастична!
Десять днів за 300 євро маршрутом Варшава-Париж-Мілан-Краків – такою була перша самостійна подорож дівчини. І це з перельотами, житлом і харчуванням…
А почалося все десь півтора роки тому, коли захотілося подорожувати, а нічого пристойно дешевого на сайтах туроператорів знайти не вдалося.
«За 300 євро знайшла семиденний тур до Греції, – каже Христина. – Але мені не подобається, коли фірма везе туристів як теляток – туди ви можете піти на дві години, а на це в нас часу нема».
Рішення знайшла просте, тобто сама собі організувати поїздку. І тут у руки добрий помічник – інтернет. Перш за все, розповідає дівчина, знайшла в мережі сайт блогера і мандрівника Ореста Зубова, там він публікує на цю тему різного роду семінари. Далі – ще різні сайти й підписки на них. Так нагромадила цілу купу теоретичних знань. Відповідно, стала реалізовувати їх у життя. Забіжимо наперед – успішно, бо за півтора роки побувала уже в семи європейських країнах.
Отож далі – кілька конкретних порад.
Віза. Перш за все Христина радить зайти на сайт МЗС і подивитися, чи потрібна для в’їзду в обрану вами країну віза. Собі вона візу виробляла сама, тепер користується польською шенгенкою.
«Те, що лякають, мовляв, з цією візою можуть бути якісь проблеми в Італії чи, скажімо, в Іспанії, – неправда. А польську візу виробляти найлегше і по ній найменша кількість відмов».
Парижем дівчина ходила пішки
Транспорт. Звісно, для початку треба вибрати країну і пункт призначення, а потім уже думати, як туди дістатися. Христина каже, що віддає перевагу літакам, бо по Європі літає дуже багато бюджетних авіаліній – середня вартість її перельотів була десь 20-30 євро. Так, із Варшави до містечка Бове, що біля Парижа, вона злітала за 100 грн.
Тут шукаємо гарячі акції на сайтах. Перед цим варто завести собі картку «Visa» чи «Master card» і мати на ній якісь резервні гроші, аби, щойно з’явиться «гарячий» квиток, купити його. Для прикладу, є сайт vandrouki.by, де викладають такого роду актуальні акції.
В автобусах теж є море акцій. Для прикладу, компанія-перевізник «Польський бус» розпродає перші квитки за найнижчою ціною.
«Я купила собі квиток з Жешува до Варшави, а це 300 км, лише за п’ять злотих, на той час це було 5 грн, – каже Христина. – І то був комфортний автобус, з Wi-Fi та розетками. Такі самі різні перевізники їздять по цілій Європі, найкраще підписуватися на їхніх сайтах на розсилку. Раз на 2-3 місяці вони виставляють нову порцію квитків і тоді треба одразу купувати».
Щодо залізниць ситуація аналогічна – для прикладу, в Бельгії є можливість людям до 26 років купити 10 квитків за 50 євро та об’їздити всю країну.
Подорож до Венеції також може бути недорогою
Житло. Тут є кілька варіантів: готелі, хостели чи апартаменти. Христина радить брати хостел або апартаменти, оскільки там є кухня й можна самому собі готувати, що значно економить видатки на їжу, бо в Західній Європі це дорого. Щодо апартаментів (житла, яке здають люди) то його можна підшукати на сайті airbnb.com. Там, до слова, є дуже хороший момент – платите власникам уже тоді, коли виселяєтеся, а ще – якщо раптом вам це житло пообіцяли, а потім відмовили, то мають заплатити компенсацію.
Що подивитися. Коли плануєте пройтися по визначних чи навпаки – невідомих більшості туристів місцях, перевірте, наскільки актуальною є інформація щодо маршруту, вартості, годин роботи і т. д. Більшість міст чи країн мають відповідні сайти, які зазвичай починаються словами «Welcome to …», там інформація постійно оновлюється. А ще Христина радить «Форум Вінського» – сайт, де люди діляться своїм досвідом мандрівок, за день там може бути до сотні нових постів. Інформацію треба обов’язково перевірити хоча б по трьох джерелах, бо то інтернет…
Насправді, каже Христина Антоник, основна перевага самостійних поїздок у тому, що ви самі обираєте, куди ходити та на що дивитися.
«Я от найбільше люблю просто пішки ходити. Взяти карту міста, щоб знати, як вийти до певного місця, і вперед, – ділиться вона. – От, наприклад Париж, він величезний, а ми (я подорожую зі своїм хлопцем) жили далеко від центру. То замість сісти на метро та доїхати до центру, ходили різними двориками, щоб відчути атмосферу міста в таких от не туристичних місцях. Можна знайти дуже багато кафе, в яких обідають місцеві, це буде і дешевше, і з людьми зможете поспілкуватися».
Або ж Бельгія. Христина каже, що не знайшла турагентства, яке б пропонувало туди путівки. А країна просто фантастична – серце Євросоюзу. І можна цілком бюджетно поїхати туди на 3-4 дні, переліт із Польщі – 20 євро.
Якщо є бажання, то з усіма цими премудростями доволі легко розібратися, запевняє Христина Антоник. Та головне – не боятися. В Європі самі люди тобі помагають.
«Знаєте, останній раз я подорожувала у травні, ми їхали автостопом, нас підвозили поляки, чехи, австрійці, – каже дівчина. – Тоді всі розмови зводилися до ситуації в Україні. Вони справді за нас дуже хвилюються. Я нікого до цього не спонукала, але майже кожен казав, що Путін, самі знаєте, хто. Щоправда, поляки і чехи називають його – туман».
Від редакції
Умови подачі матеріалів до рубрики «Читацький путівник»
Тексти й фото до цієї рубрики може подавати будь-хто, незважаючи на фах. Головне – ви пишете про одне закордонне місто, в якому вже побували самі. Але це не гарантія, що все буде опубліковано. Бо перша умова – треба написати цікаво, просто, лаконічно, грамотно. Рукописні варіанти не приймаються.
Обсяг тексту – до 6 тис. знаків з пробілами. Фото – обов’язково, краще декілька, щоб був вибір для друкованої версії. Решту найцікавіших ілюстрацій поставимо на сайті.
Як писати? Уявіть собі, що десь на каві друг (кум, подружка, колега) запитує вас: «І як тобі? Що там цікавого, що сподобалось, не сподобалось?». І ви відповідаєте – правдиво, не банально й тільки те, що знаєте точно.
В ідеалі тексти з «Читацького путівника» мають відповідати приблизно на таку анкету:
У яку пору року краще їхати в це місто та чому?
Що здивувало найбільше?
Чим відрізняються тамтешні люди?
Що варто побачити (пам’ятки, музеї і т. д.), а куди краще не ходити й чому?
Де міняти валюту?
Дороги (якість, розмітка, світлофори, затори і т. д.)
Де відчути місто (вулиця, річка, певний об’єкт тощо)
Вартість проживання (тризірковий готель, хостел і т. д.)
Кухня: кафе-ресторани, меню, страви, ціни, смаки…
На що варто витратити 50-100 доларів (євро)?
Що придбати собі або у подарунок близьким?
Корисні слова, які треба знати.
Звісно, ви не мусите ретельно відповідати на всі запитання, як на іспиті. Крім того, якщо вас особливо вразило щось, чого немає в анкеті, – треба писати. І бажано робити це невимушено, а головне – цікаво.
Матеріали надсилайте на скриньку gazeta@report.if.ua з темою листа «Читацький путівник». За все, що буде опубліковано, редакція платить гонорар – 20 грн. за кожну тисячу знаків і від 20 грн. за кожне опубліковане в газеті фото.
У будь-якому разі жодне звернення не залишиться без відповіді.
Можливо, згодом ми зробимо з цієї рубрики окрему книжку.
Comments are closed.