Про це повідомив директор Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда» Василь Лосюк, пише Укрінформ.
Зараз ми подали елемент «Мосяжні традиції Гуцульщини», який знаходиться на розгляді експертної ради, а це – обробка металу і виготовлення згардів. Плануємо також подати до кінця червня елемент «Традиційні вироби зі шкіри». Для цього працюємо спільно з Косівським інститутом декоративного та прикладного мистецтва… Ще працюємо над елементом «Трембіта», який хочемо подати у трьох напрямках – звучання цього інструменту, обрядовість і виготовлення. Нині ми дискутуємо над точною назвою цього елемента, – зазначив Лосюк.
За його словами, тепер на Гуцульщині мосяжництвом займається лише 12 майстрів. Щодо умільців, які виготовляють трембіти, то їх, каже співбесідник, є значно більше – до сотні. Остаточну цифру мають намір оприлюднити пізніше, коли завершать дослідження не лише на Прикарпатті, але й на Буковині та Закарпатті.
До теми: Народні ювеліри з Косова. Як мосяжники Олег Гаркус і Христина Фарилюк бережуть традиції
Тих людей, які вміють трембітати, є кілька сотень… Нині на Гуцульщині досі трембітають на похованнях, раніше так сповіщали про народження дитини. Для Гуцульщини трембіта є потужним символом. На Бойківщині вона теж є, але дещо інша, – розповів Лосюк.
Він переконаний, що процес дослідження елементу «Трембіта» буде довготривалим, а тому в Національний перелік культурної спадщини цей елемент зможе потрапити не раніше, ніж за рік.
Раніше на Прикарпатті ініціювали внесення сирної іграшки до національного переліку культурної спадщини України.
Comments are closed.