14 січня у центрі карпатського села Пістинь відбувається карнавал. Гуцул, Гуцулка, Фараони з бутафорними пірамідами, Аборигени у перуках, Монашки з рушницями, Вуйко (дядько. — ред.) з Канади, який «прилетів» на борту величезної картонної «Мрії»: у цьому дійстві — справжній коктейль із різноманітних персонажів. Усі вони їдуть центром села на спеціально споруджених платформах.
Карнавал є кульмінацією Маланки або Меланки, як це свято називають місцеві. Перебрані, тобто переодягнені гурти виходять на сцену, де розігрують сценки, співають. Пістинь гуде та частується. А ще чотири дні тому конструкції та костюми здебільшого були лише на рівні ідеї, пише Ukraіner.
Василь. Підготовка до Меланки
Святкування Меланки у Пістині відбувається у кілька етапів: у ніч із 12-го на 13-те січня діти та дорослі ходять по хатах та щедрують, збирають кошти на місцеву церкву або ж на Розмеланію (завершення Маланки, за аналогією до Розколяди); наступної ночі (з 13-го на 14-те) — дорослі по хатах маланкують, а вже 14 січня, в день святого Василя, після ранішньої служби у церкві, влаштовують масштабну карнавальну ходу.
Готуються до цих триденних гулянь дуже ретельно. 10 січня в різних частинах села збираються групи активних жителів та вигадують ідею і тему власної Меланки. Хтось почав робити собі маску за місяць до того, хтось пізніше, але наступні два дні перед святом вони повністю присвячують підготовці: будують конструкції на автомобілях, шиють костюми, підфарбовують маски та малюють плакати.
У ці дні найактивніші маланкарі спеціально беруть відпустки на роботі.
Один з учасників свята, місцевий вчитель Андрій Лукачук, так розповідає про перший етап підготовки:
— Хлопці сходяться всі докупки, сідаємо за стіл святковий хто з чим прийшов, колядуємо пару раз. Ми більше спілкуємося, кожен свої ідеї виказує, що б ми на цей рік придумали. І переважно за цей вечір уже ми доходимо консенсусу.
Завершують такі застілля зазвичай колядкою із класичним біблійним сюжетом про народження Христа й лють лихого царя Ірода.
Що то за предиво, в світі новина,
Що Діва Марія породила сина.
А як вона породила і в ясельця положила, пречиста Діва.
А Йосип старенький над яслами стоїть,
Йсусови Христови оксамити стелить.
А Марія вповиває, до серденька пригортає: «Йсусе, сину мій!»
А вже триє царі до Вифлеєму йдуть,
Йсусови Христови подарунки несуть.
Вийшов Ірод та й питає,
Та й до себе завертає: «Куда ви йдете?»
«А ми триє царі, до Вифлеєму йдем
Йсусови Христови подарунки несем».
«Прошу я вас: потрудіться, рожденному поклоніться
Й до мене зайдіть!»
А ми рожденному Богу поклін дали,
До злого Ірода ми не повертали.
Ірод дуже засмутився, що Йсус Христос народився,
Сказав шукати, сказав малих убивати,
Кров невинну проливати, Христа шукати.
А вни малих убивали,
Кров невинну проливали,
Христа не знайшли.
Крім спільної концепції, кожен учасник та учасниця працює над власним образом, у який перевтілиться на ніч з 13-го на 14 січня. Це час, коли маланкарські гурти навідуються до хат і дозволяють собі жартувати з господарями та часом навіть робити їм чималі збитки (шкоду).
Від щедрівки до карнавалу
Пістинь починає святкувати Меланку в ніч на 13 січня. Ще затемна по селу ходять щедрівники і співають «Щедрий вечір, щедрівочка».
Гурт щедрівників хоч і перебраний, однак відрізняється від маланкарів тим, що основна мета щедрівників — привітати господарів. Гурт переважно співає у дворі і довго біля хати не затримується. Зі сходом сонця учасники розходяться по хатах, щоб виспатися перед маланкарською ходою. Зранку 13-го, на заміну дорослим щедрівникам до хат приходять щедрувати діти.
Читайте: У прикарпатських громадах цьогоріч не водитимуть козу на Маланки
Увечері ж 13-го Пістинь перетворюється на осередок химерних персонажів. Маланкарські гурти здіймають галас на вулиці, чіпляються до перехожих і забігають до хат.
На Меланку не заведено приймати в одній хаті кілька гуртів, щоб раптом не порушити анонімність маланкарів. Та буває й так, що поки Баба з одного гурта мотає клубки з ґаздою, в хату забігає інший гурт чоловіків, перебраних на будівельників, які пиляють, роблять заміри в будинку.
Обмежень в статі, віці або сімейному статусі у пістинських маланкарів немає. Головне, щоб мали сили протягом двох днів вітати селян. Цим тутешня Меланка відрізняється від багатьох інших, де брати участь можуть лише молоді неодружені хлопці. Гучні гуляння до ранку дуже контрастують із ранковою службою в церкві, яку в Пістині правлять 14-го, на день Святого Василя. На святкову літургію ходять і ті, хто кілька годин тому дражнив незнайомців у чудакуватому костюмі.
Більше читайте у матеріалі Ukraїner про Маланку в Пістині.
Comments are closed.