Жінка з шоколадом

Франківчанка Оксана Мислюк, кондитер з неабияким стажем, поєднала два свої найбільші захоплення – малювання та шоколад. Вона малює шоколадні картини на склі. Навіть мріє написати ікону, теж смачними «фарбами».

Оксана Мислюк уже 14 років працює старшим майстром і вчителем кондитерської справи в Івано-Франківському технікумі ресторанного сервісу і туризму. Ідея писати картини шоколадом виникла в неї рівно рік тому.

«Я ліплю з шоколаду різні квіти, ажур, роблю композиції, – розповідає Оксана. – І так собі подумала: а чого не можна спробувати й не написати картину? Тоді якраз святкували День міста, от я й зробила дві картини – колегіату, де зараз знаходиться Музей мистецтв Прикарпаття та щось пейзажне».

Цікаво, що хист до малювання вона отримала від батька, а кулінарія в її родині генетично передавалася по жіночій лінії. «Моя прабабуся була полькою і знаною кухаркою, – каже майстриня. – Потім по весіллях куховарила й бабуся, трохи мама, а зараз воно передалося мені. Записів старих рецептів у нас не зберег­лося. Я просто десь на підсвідомому рівні знаю, що додати, аби страва була незвична, цікава та смачна. Звісно, багато дало й нав­чання в училищі».

Першими солодкі роботи пані Оксани побачили її учні. Каже, були в захваті. Перепитували, чи те все можна їсти. До речі, одну роботу, яку лишила у класі, – з’їли. Отак – по листочку, по пелюсточці – і не стало. Хоча зберігатися такі картини можуть досить довго. Головне – не тримати їх на прямому сонячному світлі, та при температурі не вищій за +18. І подалі від дітей…

Зараз Оксана Мислюк пише шоколадом по склі, але в майбутньому спробує малювати й на шоколадній основі. Найбільше їй подобається зображати пейзажі. Ще зізнається, що мріє написати шоколадну ікону, але для того треба добре підготуватися духовно.

«Взагалі я дуже люблю шоколад, але не їсти, а працювати з ним, – говорить майстриня. – Це складний матеріал, а я люблю труднощі. Складність у тому, що постійно має бути витримана температура, навіть у руках. Якщо вони гарячі, то шоколад топиться. А коли вже почав писати, то як тоненько почав, так тоненько маєш і закінчити. Шоколадом також можна передати настрій, емоції, всі тони, які є у природі».

Отож, як воно все працює? Для роботи шоколадниці потрібне ретельно вимите скло та взяти лише один інструмент – корнет. Його можна зробити з пергаментного паперу. Просто скрутити той папір у конусоподібну форму. Далі залити всередину шоколад і все – можна малювати. Інколи у роботі кондитер використовує й пензлики, але лише тоді, коли треба десь щось затушувати. Для цього бере різнокольорову харчову пудру – кандурін.

Та основне – власне шоколад, чорний і білий. Ту смакоту спершу треба розігріти на водяній бані. І не більше 45 градусів, бо якщо перегріти, шоколад звурдиться. Наприклад, із білого легко можна зробити різні відтінки. Просто до розтопленої маси треба додати харчові барвники.

Над смачними картинами пані Оксана може працювати від двох до шести годин. Головне, аби ніхто не відволікав, бо шоколад швидко застигає.

«Вдома не завжди виходить попрацювати з солодкими матеріалами, особливо, коли в тебе дві донечки, – сміється майст­риня. – Лиш щось зготую, поставлю, а інгредієнтів уже нема. Тому працюю пізно вночі, коли всі сплять».

Пані Оксана зізнається, що така творчість трохи затратна фінансово. Наприклад, на невелику картину треба 300-500 грамів натурального шоколаду. А він трохи коштує. Як альтернативний варіант жінка радить готувати смачні «фарби» із шоколадної глазурі.

От, як вибрати добру та якісну глазур? «Якщо ви берете її на долоню й вона опукла, як ґудзик, то це добрий шоколад, – настановлює кондитер. – Якщо ж бачите, що глазур плоска та рівненька, то цей шоколад уже перегрітий, розбавлений пальмовою чи рафінованою олією. З нього вже нічого не зробиш».

Отож, все записали, все дізналися, тому тепер можна й самим малювати шоколадом. Смачного всім натхнення!