Чесники – звичайнісіньке опільське село неподалік Рогатина. На перший погляд, нічим не примітне. Але саме тут роблять натуральні «Опільські олії», які стали туристичною родзинкою Рогатинщини. Тепер у Чесниках проводять екскурсії та влаштовують гастротури.
А все завдяки сім’ї Росоловських, яка переїхала на Прикарпаття з Харкова, пише Репортер.
Робота для душі
Мої батьки родом з Чесників, але після навчання їх, як молоду сім’ю, відправили на роботу до Харкова. Там народилася я і мій брат, там ми закінчили школу, – розповідає Роксолана Росоловська. – Мама повернулася в село, коли захворіла бабуся, аби доглядати за нею. Батько залишився в Харкові, бо працював на ТЕЦ, яку, до речі, недавно розбомбили. У 2015-му його мобілізували, і у 59 років він пішов на війну.
Коли у 2018 році Михайло Росоловський повернувся з зони АТО, не міг залишатися сам у харківській квартирі. Рідні за нього дуже переживали й вирішили, що йому буде краще в селі. До того ж у нього почалися проблеми зі здоров’ям. Зокрема чоловік скаржився на біль у шлунку.
Ми витратили дуже багато коштів на лікування, але воно не дало ніякого результату і нам порадили спробувати лляну олію, тож ми почали шукати хто її робить, – розповідає Роксолана. – Спершу купували, але коли я побачила, що татові стає краще, вирішила – треба мати свій прес. Купили простий, китайський, побутовий. Взяли два кілограми льону й витиснули з нього десь 150 грамів олії. Вона була така смачна! Мені здавалося, що це найкраща олія у світі. Відтоді ми почали самі тиснути олію та пригощати сусідів і друзів.
Далі Росоловські взялися експериментувати з насінням і паралельно вивчати корисні властивості кожної олії. Коли дійшли до гарбузового насіння, обладнання вийшло з ладу.
На гарбузах в нас зламався прес. Але батьки були настільки захоплені цією справою, що я вирішила купити професійне обладнання, – каже Роксолана. – Розумієте, коли батько повернувся з війни, він був дуже пригнічений і відмовлявся від будь-якої реабілітації. А ця справа його надихнула. Він відволікся від темних думок і забув про страх.
Влітку 2019 року Роксолана Росоловська зареєструвалася як ФОП, зареєструвала бренд «Опільські олії», а після отримання санітарних дозволів родина витиснула першу партію олій на продаж. 24 серпня Росоловські поїхали на ярмарок до Івано-Франківська і продали все за пів години. Це їх запалило ще більше.
Читайте: Глина й родина. Бренд «Покутська кераміка» з Городенки знають у Європі (ФОТО)
Але особисто Роксолана не планувала займатися оліями. На той час вона працювала топменеджером в туристичній компанії у Карлових Варах (Чехія). А в село приїхала, коли почалася пандемія і турбізнес занепав.
Я ніколи не думала, що буду робити олії. Думала, цим займатимуться батьки, аби не нудьгувати в селі, сидячи на пенсії, – говорить Роксолана. – Але в лютому 2020 року прийшов ковід. Наша компанія припинила роботу і я останнім рейсом прилетіла додому. Мені було дуже сумно, бо у Карлових Варах я фактично прожила 18 років, і щоб не впасти в депресію, почала розвивати «Опільські олії».
Спершу Роксолана розмістила оголошення, що в Чесниках проводяться дегустації. У село почали приїжджати туристи. Потім, коли область увійшла в «зелену» зону, організувала екскурсію для туристичних компаній Івано-Франківська та Львова. А взимку запросили гостей на різдвяну коляду.
Найняли музик із сусіднього села, які якраз сиділи без роботи, наші жінки пекли пампухи з марелями (спеціальний сорт вишень – авт.) і організовували забави. Ми з тою колядою стільки людей прийняли, ви навіть не уявляєте, – каже жінка.
Олія, що лікує
Сьогодні Росоловські роблять шість видів олій: лляну, гарбузову, з волоського горіха, конопляну, рижієву та з розторопші. Раніше ще були гірчична й кунжутна. Гірчичну вже не роблять, бо до повномасштабної війни зерна закуповували на Херсонщині. Кунжут доправляли з Індії, але зараз це неможливо, бо Чорне море перекрите.
Ми брали кунжут в Індії, бо він там чистий, а для нас це дуже важливо, – каже Роксолана Росоловська. – Колись взяли партію в Узбекистані – це була катастрофа.
Багато великих компаній купують неочищене насіння, – пояснює Михайло Росоловський. – А в неочищеному є насіння бур’яну, яке гірчить. Аби ви цієї гіркоти не відчували, до олії додають ароматизатори. Ми ж купуємо насіння, яке очищене на 98%. Воно дорожче, але ми не додаємо жодних хімічних реагентів. Ми маленький виробник і зацікавлені в тому, аби ви спробували нашу олію, купили та звернулися до нас знову.
Чоловік розповідає, що кожна олія має свої корисні властивості та допомагає при різних проблемах зі здоров’ям. Наприклад, конопляна – це набір вітамінів: А, В, Е, К, Д. А також кальцію, заліза, фосфору, марганцю.
Ми можемо похвалитися конопляною олією, яку ви не купите в магазині, – говорить Михайло Росоловський. – Справжня конопляна олія – зеленого кольору, бо має багато хлорофілу. Завдяки цьому вона покращує формулу крові, допомагає при онкозахворюваннях та відновлюватись після хімієтерапії. Також конопляна олія корисна для шкіри – живить її та робить еластичною.
На другому місці після конопляної – лляна олія, каже пан Михайло. Її ще називають «жіночою», бо приймають для профілактики раку грудей. Також лляна олія стабілізує артеріальний тиск, запобігає серцево-судинним захворюванням, усуває печію, лікує гастрит та виразку.
Але лляну олію не можна приймати при жовчнокам’яній хворобі через сильний жовчогінний ефект – застерігає пан Михайло. – Тоді нам на поміч приходить рижієва олія, яка має такі самі властивості.
Якщо лляна олія – жіноча, то гарбузова – чоловіча. За словами Росоловського, вона допомагає при захворюваннях сечостатевої системи. Ефективна для профілактики та лікуванню простатиту.
А для тих, у кого проблеми з печінкою, у нас є олія з такої рослини, як розторопша плямиста. Вона містить активну речовину під назвою силімарин, – розповідає чоловік. – Розторопша плямиста – це звичайний український будяк. Його вирощують у промислових масштабах, переробляють і отримують таблетки Карсил, призначені для лікування печінки.
Уся олія – лише холодного тиснення, адже тільки такий продукт зберігає корисні властивості. Технологія виробництва дуже проста – чисте сухе насіння тиснуть під пресом та отримують олію. Весь продукт переливають у темні пляшки, які не пропускають ультрафіолетове світло. Зберігатись олії можуть 60 діб.
Читайте: Савана на Рожнятівщині. Як прикарпатець вирощує на фермі африканських страусів (ФОТО)
Після тиснення залишається шрот від насіння. Його також продають, адже він багатий на клітковину і теж корисний для здоров’я.
Сюди ми засипаємо насіння. Тут виходить шрот. Оцей човник направляє олійку, яка проходить через фільтри, – показує Роксолана Росоловська. – На кожну партію олії ми беремо новий фільтр. Це дуже важливо, бо великі виробники грішать тим, що один фільтр використовують один рік. А якщо тиснути лляну олію, а за нею гірчичну, кунжутну, конопляну та інші, то виходить не одна олія, а суміш.
Тушонки наближають перемогу
З початку повномасштабного вторгнення сім’я Росоловських робить ще й м’ясні тушонки для військових та цивільних зі звільнених міст. Аби зібрати гроші на м’ясо для консервації, Роксолана впродовж вихідних проводить селом екскурсії з дегустаціями.
Коли почалася війна, ми зрозуміли, що туризм помер і олії ніхто не куплятиме, – каже Роксолана. – Почали думати, чим можемо допомогти військовим, і тато запропонував робити тушонки. Спершу ми скупили всі свині, які були в нашому й сусідньому селі. Потім покликали людей, які приїхали до нас зі сходу, і почали робити тушонки. Передавали їх через капеланів військовим на фронт.
На сьогодні Росоловські зробили 8700 півлітрових банок тушонки. Зараз більшу частину передають цивільним зі звільнених територій та в госпіталі для поранених бійців.
Зараз в нас перерва через вимкнення світла, – говорить жінка. – Бо автоклав нагрівається добу. Тобто потрібно аби цілодобово була електрика, бо, якщо вимкнуть, м’ясо згіркне.
За словами Роксолани, з вересня туристів на благодійних екскурсіях поменшало, тож зараз отримують менше грошей на м’ясо, ніж раніше. Однак волонтери продають тушкованки для охочих і зароблені гроші також спрямовують на виробництво нових партій.
Читайте: Від Станіслава до Станіслава. Що спільного на Херсонщині й Прикарпатті та що тут побачити туристу
Екскурсія коштує 200 грн з людини. Скоро будемо робити коляду, вона буде дорожча – 300 грн, бо частуватимемо пампухами та борщем з марелями, – додає Роксолана.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Фото: Таня Нємцева
