31 березня 1901було створено перший автомобіль «Мерседес». Але…
Модель 35 HP, яку німці пред’являють нам як родоначальника бренду, насправді була не такою вже і першою: компанія на той час випускала автомобілі вже десять років.
Яким був перший автомобіль марки Mercedes, найкраще знають в компанії Daimler AG, чию машину в 1901 році вперше назвали «Мерседесом». То була досить громіздка і злегка заплутана історія, проте нам варто вникнути в неї – хоча б для того, щоб повчитися у німців безпристрасній логіці і вірності інтересам справи.
Домерседесовська ера
Компанія Daimler-Motoren-Gesellschaft, заснована одним з батьків автомобіля – Готлібом Даймлером – цілком успішно виробляла машини з бензиновими ДВС ще в 19-му столітті. Більш того, продукція Даймлера довгий час вважалася найбільш передовою, а його двигуни використовували на своїх вуатюретках ще одні законодавці автомобільної моди того часу – французькі автовиробники. І тим не менше, потужний поштовх до подальшого розвитку Daimler-Motoren-Gesellschaft дала людина стороння і далека від інженерії – дипломат і торговець Еміль Еллінек.
Цей активний і підприємливий пан був одночасно консулом Австро-Угорщини в Ніцці і офіційним дилером Daimler-Motoren-Gesellschaft на Лазурному березі. Будучи своїм в колах французької еліти, він успішно збував багатим аристократам саморухомі коляски від марки «Даймлер», і добре уявляв, що потрібно для збільшення збуту.
Як і в нинішні часи, заможні громадяни того періоду хотіли їздити на найпотужніших і найшвидших автомобілях. А як показати всім, що твій автомобіль найшвидший? Перемогти на ньому в гонках! (Яких, до речі, у Франції в той час проводилося безліч.) І Еміль Еллінек створив спортивну команду, яку назвав для конспірації (як дипломат, він не хотів світитися в перегонах) Mercedes, на ім’я своєї 11-річної дочки. У 1990-му команда заявилася в одному з престижних змагань – гонці Ніцца – Ла-Тюрби.
«Даймлери» того часу в гонках виявилися не дуже, тому Еміль прийшов до пп. Даймлера і Майбаха (головний конструктор компанії) з купою претензій. Поважні німці в інший час відправили б надто гарячого дилера геть, але не цього разу: надто вже щільно дихали в потилицю конкуренти – зокрема, французи з Panhard. Хоча вимагав Еміль не мало – заново спроектованого під його вимоги автомобіля. Щоправда, у відповідь він обіцяв викупити відразу велику партію замовлених машин – цілих 36 штук!
А от і Mercedes!
Еллинек хотів отримати більш потужну машину – 23 к.с., знятих з 5,2-літрового обсягу, йому було мало. До того ж маса мотора Daimler Phönix досягала 320 кг! І тут вперше прозвучало заповітне ім’я стосовно конкретної моделі авто: за умовами замовника, новий двигун повинен був називатися Daimler-Mercedes. Ще одна умова: проектувати його повинен був неодмінно Майбах.
Сам автомобіль повинен стати нижче, ширше і довше – здається, Еміль першим зрозумів, що низький центр ваги при широкій колії і подовженій базі сприяє стійкості машини в поворотах. Даймлер і Майбах, які вже прийняли було рішення назавжди піти з гонок, поступилися натиску підприємця. І через півроку їх неспокійний дилер і гонщик отримав в своє розпорядження новинку, котра всіх здивувала – Mercedes 35 PS. Перші екземпляри якого надійшли в розпорядження однойменної команди.
Що в ньому такого
Чесно кажучи, нічого революційного в цій машині не було. Вона лише узагальнила всі еволюційні «напрацювання» автомобіля за перше десятиліття після його винаходу. Mercedes 35 PS (в англійській інтерпретації – 35 HP, horse power – 35 кінських сил) став більш присадкуватим: базу розтягнули до 2,245 м, колію розширили до 1,400 м, силует знизили.
Капот вийшов незвично низьким, він не утворює сходинки з радіатором, рульове управління отримало черв’ячний редуктор і сильно нахилений вал керма. Для зниження центру ваги двигун опустили нижче, відмовившись від підрамника і укріпивши його прямо між лонжеронів рами. Також мотор відсунули назад, ближче до центру бази, що поліпшило керованість машини.
4-циліндровий двигун при потужності 35 к.с. став на 90 кг легше (всього лише 230 кг!), отримав два ежекційних карбюратори (подібні зійшли зі сцени тільки в наші дні), охолодження з водяною помпою і важливу новинку – високоефективний радіатор стільникового типу (застосовуються і до цього дня), що не вимагає великого запасу води. Циліндри Майбах об’єднав попарно і зробив привід клапанів від двох розподільчих валів.
Автомобіль розвивав максималку 85 км/год, але більш важливо, що він легко підтримував високу середню швидкість навіть на звивистій трасі – близько 50 км/год.
Модель 35 PS почала перемагати всіх і вся, на всіх гонках без розбору. Продажі “Даймлер” під ім’ям Mercedes пішли в гору. Не спортивні, а сімейні моделі марки стали будувати за тим же принципом: нижчі, ширші і довші. Автомобільна преса в 1901 році написала: «Ми вступили в епоху Мерседесів»…
P.S. Зверніть увагу – в назві автомобіля поки що відсутня друга частина теперішнього бренду – Benz. Сучасне двоскладне ім’я Mercedes-Benz отримає тільки в 1926 році, після злиття двох конкуруючих компаній, заснованих винахідниками автомобіля – Карлом Бенцем і Готлібом Даймлером. Але це вже інша історія, і ми до неї обов’язково повернемося.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.