У Франківську вже 15 років руйнується пам’ятка архітектури — солодовий цех пивоварного заводу. Про нього багато писали та сперечалися щодо його долі. Й не так давно там з’явився будівельний кран. Громадськість відреагувала миттєво — будівлю реставрують чи ламають?
До теми: У Франківську активісти об’єдналися, щоб врятувати пам’ятку архітектури – солодовий цех пивзаводу (ФОТО)
Колізей треба розібрати
Пивзавод у Станиславові з’явився у 1767 році і складався він із двох цехів — солодового й варного. Вже відбудований варний й те, що залишилося від солодового, розташовані на вулиці Новгородській. Будівлю заводу визнали пам’яткою промислової архітектури національного значення і навіть присвоїли їй державний охоронний номер 1137-Д. Однак після того, як виробництво пива тут зупинилося, завод руйнувався і дійшов до аварійного стану. Кілька років тому в солодовому цеху обвалилася вежа, а потім і несуча стіна.
«Перша спроба реставрації відбулася, коли пивзавод ще працював, — розповідає Ігор Панчишин, архітектор-реставратор, колишній начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Івано-Франківська. — Ініціатором цього був останній з його директорів. Львівський інститут «Укрзахідпроектреставрація» ще у 1980-х започаткував перші обміри, розробки і роботи. З часом завод вмирав і потрошку вмер, був без господаря, але пам’яткою залишався. Власники змінювалися, поки його не приватизували».
До теми: Архітектор-реставратор Ігор Панчишин розповів, як впродовж 15 років руйнували давній пивзавод у Франківську (ВІДЕО)
Власником комплексу пивзаводу з 2009 року є ТзОВ БК «Галицька». За словами керівника БК «Галицька» Костянтина Бородайка, саме з 2009-го розпочалася співпраця компанії з тим самим інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Але в силу того, що це складний і недешевий процес, реставрація обох корпусів пивзаводу триває довго. Спершу взялися за варний цех і наприкінці 2012 року його таки відкрили. Однак знайшлись і критики цієї реставрації. Так, активісти стверджують, що архітектурну та історичну цінність варного цеху втратили безповоротно.
Тепер, коли дійшла черга до солодового цеху, ініціативна група «Врятуємо старий Івано-Франківськ. Пивзавод» вирішила об’єднатися, щоб відстояти і зберегти пам’ятку. Наприклад, Ігор Панчишин вважає, що краще вже залишити все як є.
«На цьому етапі ось-ось процеси можуть стати незворотніми. Я вважаю, що навіть у такій руїні будинок цінніший, ніж той, що навпроти відновлений, — каже Панчишин. — У нас є традиція, вважати, що ремонти й побілки — це добре, а якщо щось зруйновано — це погано. В такому разі і Колізей в Римі треба було б розібрати. Побудова і відновлення таких речей — прямий шлях до забуття».
Активісти проти
Ініціативна група захисників пивзаводу відкрита для вступу і там уже багато відомих у місті людей. Зокрема, той же Ігор Панчишин, депутат облради, історик Сергій Адамович, керівник прес-клубу реформ Іван Ципердюк, керівник центру громадських ініціатив «Конкордія» Олег Наворенський. Вони підготували два листи-звернення. Один — на Мінкульт, другий — меру Руслану Марцінківу. До міністерства звертаються з проханням припинити всі роботи на території пам’ятки, щоб перевірити наявність дозвільних документів і дотримання усіх вимог проведення робіт. Також просять вжити належних заходів, застосувати санкції у випадку виявлення порушень і надати роз’яснення статусу пам’ятки. У Марцінківа просять створити консультативну раду з питань охорони культурної спадщини, яка першочергово розгляне реставрацію солодового цеху.
Як пояснює Костянтин Бородайко, нині на території солодового цеху здійснюють лише підготовчі роботи — планування, підсипання і т.д. Повідомлення про початок підготовчих робіт зареєстрували у Держархбудконтролі ще 6 травня 2015 року. Проект реставрації готовий, його передали на експертизу та погодження. Після позитивного висновку комплексної експертизи, проект має ще пройти погодження Мінкульту, головного архітектора Івано-Франківська та відділу охорони культурної спадщини ОДА.
Натомість активісти стурбовані веденням будь-яких робіт на території солодового цеху. Олег Наворенський взагалі сумнівається, що цех дочекається реставрації.
«Хоч нам анонсовано, що там ведуть реставраційні роботи, ми припускаємо, що на території пивзаводу виросте щось типу торгового центру, а сам солодовий цех під час цього будівництва дійде і тихо завалиться», — каже він.
Ігор Панчишин говорить, що навіть наявність будівельного крану на території вже є порушенням.
«Місто Івано-Франківськ є історичним місцем а все, що відбувається в історичних місцях, мусить підлягати пам’ятко-охоронному законодавству, — говорить Панчишин. — Тобто на всі роботи, навіть якщо ви кабель прокладаєте, потрібне узгодження археологічних служб, охоронних служб і міністерства культури. На жаль, ніхто ніколи не міг за всім встежити в силу будівельного буму, і з часом про ситуацію з охороною спадщини взагалі забули. А пивзавод знаходиться на північно-західній околиці колишньої фортеці і все, що стосується підземних решток, стосується і пивзаводу, і міста, і фортеці».
Заклад для виготовлення і споживання пива
Костянтин Бородайко запевняє, що солодовий цех таки реставрують, адже над проектом працювали найкращі фахівці, які передбачили все до найменших дрібниць.
«Історичний вигляд будівлі ми однозначно збережемо, — запевняє Бородайко. — Проектну документацію розробляв інститут «Укрзахідпроектреставрація», який підготував проекти для сотень пам’яток архітектури по всій території України. Всі елементи, кожна арка, паз чи товщина дрібничок відображена у проекті в міліметрах. Ми не виходимо за межі фактичних габаритів. Усе відтворимо так, як було».
Згідно з проектом реставрації, солодовий цех пристосують під заклад з виготовлення та споживання пива.
Також власник обіцяє максимально зберегти і використати автентичні матеріали пивоварні.
«Є фрагменти стін, які аварійні. Їх треба розбирати і переробляти. Те, що ми почистили, ми зробили абсолютно правильно — щоб сортувати і складати цеглу, — каже Бородайко. — Міцнішу поставимо на низ. Також у нас є законсервовані балки, які ми повитягували та які включатимемо в елементи інтер’єру. Ми відновимо всі елементи, які були до того, як корпус обвалився».
Щодо тривалості реставрації, то, за словами Костянтина Бородайка, наразі є питання за дозволом на виконання робіт. Власник сподівається, що після його отримання реставрує пам’ятку протягом року-півтора.
