Лікарі швидкої допомоги є безцінним джерелом цікавих історій з їхньої «бойової біографії». Звісно, розповідають вони далеко не все, зазвичай не конкретизують головних дійових осіб, та й взагалі, просять не транслювати почуте.
Втім, та з історій, про яку піде мова, трапилась купу років тому, а всі персонажі давно не на посадах, пише Репортер.
На вулиці Чорновола, 119а є військова авіачастина. Праворуч і ліворуч від КПП стоять два житлових будинки-близнюки. У дев’яностих роках, пізньою осінню, на даху одного з них міняли шифер. Для допомоги попросили кількох солдатиків з сусідньої частини. Цього, звичайно, робити було не можна, але командуванню пообіцяли дефіцитні тоді будматеріали, тож питання вирішили.
Читайте: Легенди Станиславова/Івано-Франківська. Зустріч на тихій вулиці
Оскільки працювати треба було на висоті, то «подбали» про техніку безпеки. Тобто, солдатика обв’язали мотузкою, кінець якої зачепили до комина. Та коли він раптом зірвався з даху, з’ясувалося, що мотузка була задовгою, тож хлопець гепнувся на купу листя. Слава Богу, не вбився, але щось там собі зламав.
Перелякані будівельники викликали швидку. Як не дивно, вона приїхала швидко. Травмованого воїна оперативно запакували до салону, і водій дав по газах. І тут раптом солдатик вибиває ногами двері швидкої, вилітає з машини та ще раз падає на землю. Що це було? З нього просто забули зняти мотузку…
Читайте: Легенди Станиславова. Заклад самоперевзування
А завершилося все хепі-ендом – дах перекрили, солдат одужав, а старшина отримав фарбу, якою помалювали всі тумбочки в роті.
