«Нещодавно коштом міської ради була заасфальтована частина дороги… Фірма, яка виконувала роботи, напевно, належала до «фахових», адже за кілька місяців асфальт поплив і покришився, а незабаром там з’явилися великі вибоїни». Це уривок з короткої замітки в одній місцевій газеті.
Ніби нічого сенсаційного, подібну картину можна спостерігати на багатьох вулицях Івано-Франківська, особливо після зими. Але є одне але… Цитата була не з сучасної газети, а з «Кур’єра Станиславівського» за 9 листопада 1930 року, пише “Репортер“.
Події розгортаються на вулиці Сапіжинській, яка сьогодні називається Незалежності. Щоправда, у статті йшлося про асфальтування тротуарів, і в кінці журналіст пропонував забрукувати їх каменем. У наступному столітті його побажання були почуті, тож тепер більшість міських тротуарів вкладені європлиткою. Хоча вона теж просідає, лущиться і тріскає.
До цієї ситуації добре підходить фраза з роману «Ловець снів» Стівена Кінга: «День за днем, гівно те саме».
Comments are closed.