Газета Культура Фото

Замок Краснодвір у Надвірній рятуватимуть за допомогою їжі та мистецтва (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Надвірна має аж два замки – Пнівський, який багато хто знає і був там, а також ще один у центрі міста – замок Краснодвір, який часто оминають увагою. Його й намагаються врятувати, досліджувати й популяризувати надвірнянські активісти. Маленькими, але впевненими кроками.

Кажуть, до 2026 року тут буде таке, куди їхатимуть з усієї України брати приклад, пише Репортер.

Флєцькі пляцки

За словами голови громадської організації «Надвірнянський туристично-інформаційний центр» Володимира Гринішака, цим замком він з командою почали займатися минулого року. Чому? Каже, розуміли, що ця спадщина гине і треба щось робити.

Тоді ж подалися й виграли перший грант від ЄС. Перше, що зробили, – написали стратегію. Аби це не був лише громадський документ, звернулися до міськ­ради, щоб стратегію затвердили офіційно. Розписана вона до 2026 року. Якщо все вдасться, то це буде унікальний приклад, запевняє Гринішак.

У тій стратегії прописана основ­на мета – створити театр їжі замку Краснодвір. Чому саме їжа?

«Перебрали безліч варіантів, – розказує Володимир Гринішак. – Розглядали і обсерваторію, різні види музеїв, освітні центри, галереї. Але музей – це споживання коштів, а треба щось таке, що буде само на себе заробляти. У Надвірній велика гастрономічна спадщина, наприклад, флєцькі пляцки. Також місто славилось масарями – це ті, що ріжуть свині та обробляють м’ясо. Можна було зробити у вигляді забігайлівки, але ми хотіли щось таке, що буде викликати емоції у людей, а це театр. І маючи цю гастрономічну спадщину в поєднанні з замком Краснодвір, вирішили, що це буде театр їжі».

До теми: Володимир Ідак: «У нас не цінують автентичні об’єкти і брутально їх переробляють»

Цікаво, що місцевих називають флєками. Вони між собою так називаються самі. І це не образливе слово. Воно має давню історію. Отож, коли тут був замок, прості люди жили за його межами. Для вельмож готували різні смаколики, а відходи, зокрема, нутрощі – флєки, викидали за межі. От, прості люди їх брали, вимивали добре у річці, яка текла через центр міста, варили чи смажили та їли. І донедавна старожили готували страву флєчка – з телячих шлуночків.

А флєцькі пляцки – це неймовірно смачні печені десерти. Ними, кажуть, надвірнянські ґаздині славилися на все Прикарпаття. Рецепти передаються з покоління в покоління лише між своїми. Кожен унікальний і неповторний. Їх тримали у секреті. Наприклад, могли й розповісти рецепт, але спеціально недоказати якийсь інгредієнт чи дати неправильні пропорції.

Отакою має бути родзинка проєкту, яка мусить притягувати туристів і допомагати досліджувати замок Краснодвір.

Старший за Пнівський

За словами начальника управління культури і туризму надвірнянської міськради Олександра Зварчука, до сьогодні Краснодвір практично недосліджений.

«Археологічні дослідження на цьому замку почали робити ще у 2008 році, – говорить Зварчук. – Було декілька експедицій – у 2008, 2009 та 2011 роках. Залучали туди всіх відомих археологів Західної України. Його дов­ший час не сприймали серйозно. Тоді замками опікувалося управління архітектури, але дивилися крізь пальці. Тоді вдалося віднайти найдавніші експонати, ще початку ХVII століття».

Читайте також: Знайти шосте чуття. Франківський театр ляльок готує виставу, яку не можна буде побачити (ФОТО)

Каже, минулого року залучили експертів з Державного інституту охорони культурної спадщини. Приїздила технолог-реставратор Юлія Стріленко, яка ще у 1970 році досліджувала кладки Пнівського замку. І зараз працювала з пробами кладок Галицького замку, Пнівського та Краснодвору.

«Дослідження показали, що кладки замку Краснодвір і Пнівського досить подібні, але аналогія першого відноситься до відомих вивчених замків ХІІ століття, які є на Закарпатті, – Хустський, Середнянський та Невицький, – каже Олександр Зварчук. – Краснодвір – старший за Пнівський. Він міг бути у володіннях Куропатвів, магнатів угорського походження. Коли його зруйнували, то побудували Пнівський. Георадарні дослідження показали, що там є пустоти, тобто підземні ходи від Краснодвору до Пнева».

Люди хочуть автентики

«Спершу була версія, мовляв, а давайте ми спочатку зробимо археологічне дослідження, але прикинули, що це історія точно на 40 років і вимагатиме величезних ресурсів, яких нема, – стверджує Володимир Гринішак. – Тому вирішили зробити продукт, який би генерував дохід, і з того до ходу ми б мали можливість фінансувати дослідження».

За його словами, їм навіть повезло, що об’єкт не занесений до жодного реєстру, інакше б активісти просто потонули в паперах.

Нині від замку в центрі Над­вірної залишилася вежа й шмат стіни. Активісти вичистили підвали вежі та вивезли 60 машин ґрунту. Він напирав на вежу та руйнував її. Минулого року на території провели мистецький пленер і дев’ять картин продали на аукціоні. Частину коштів віддали на дослідження.

До теми: Як київські експедиції шукали у Франківську Польшу та Австрію (ФОТО)

Збережену вежу і частину стіни хочуть законсервувати, і воно все буде під склом.

«Ми не хочемо його псувати. Люди прагнуть автентики, доторкнутися до того каміння XIV-XV століття, – вважає Гринішак. – Тут безпосередньо і плануємо зробити театр їжі. Пере­одягнені актори передаватимуть атмос­феру середньовіччя. Це буде повноцінний театр, лише глядачі ще й зможуть поїсти».

Збоку в парку побудують сучасний візит-центр, звідки через підземний перехід можна буде пройти до вежі – купивши квиток. Усі вилучені кошти знову підуть на дослідження.

Цінна кожна дрібничка

Також три тижні тому у Над­вірній стартував проєкт «Мистецька резиденція замку Красно­двір». Його реалізовують за грант від Українського культурного фонду. Проєкт подавали спільно з міською владою. Його бюджет – 355 тис грн.

Тут знову проводять археологічні дослідження – це роблять здебільшого волонтери. Також нещодавно розкопки закінчили студенти історичного факультету Прикарпатського університету.

Володимир Гринішак каже, час від часу долучаються різні активісти та просто небайдужі надвірнянці. На розкопках працювали й атовці зі своїми дітьми. Знайшли кілька артефактів.

«Просіваємо купи ґрунту дов­кола, аби не загубити щось цікаве і цінне, – каже активіст. – У нас цих речей обмаль і ми до кожної речі, до кожного камінчика ставимося, як до великого скарбу. І хочемо показати, що все залежить від нас, від активності громади та бажання щось змінювати. Тому розумні рішення у поєднанні з волонтерством мають приносити добрий результат».

У вересні на «Мистецьку резиденцію» також чекають 45 дітей з Івано-Франківської, Рівненської та Луганської областей. Вони протягом кількох днів будуть тут малювати, ліпити, витинати. Частину робіт знову ж таки хочуть продати на аукціоні.

Ще буде «екологічний» оркестр – робитимуть інструменти зі сміття.

Цього року в замку планують зробити ще один проєкт, який виграли від США. Хочуть побудувати середньовічний будівельний кран. І це буде перший подіб­ний об’єкт на території України і ще один додатковий магніт для туристів.

Авторка: Світлана Лелик
Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні