Газета Люди

«Ви виграли 200 тисяч!» – як регулярно дурять франківців і не лише їх

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
«Вас визначили як переможця у розіграші на 200 тис грн». Отримували таке на мобільний? Йдеться про «шахраїв у законі», що пропонують людям купити дешевий непотріб, аби отримати головний приз.

Але після замовлення товару є тисяча й один підводний камінь, а призу таки не буває, пише Репортер. дурять

Вісім і один раз

«Вперше я отримав смс на телефон, що став переможцем конкурсу від ТОВ «П’яте авеню» десь пів року тому – ніби виграв 140 тис грн, – говорить франківець Андрій (прізвища просив не вказувати). – Це контора, наскільки мені відомо, з Києва. Через дві години після повідомлення подзвонив оператор і сказав: аби забрати виграш, треба купити в них якийсь товар. Я замовив набір для солі й перцю, як сказали, з кераміки. Заплатив на пошті при отриманні десь 300 грн, а потім побачив такий самий товар в магазині – удвічі дешевше».

Потім Андрію знову прийшло повідомлення. Тепер він виграв уже 230 тисяч, хоч попередніх 140 так і не побачив.

«Я подумав, а раптом пощастить, і замовив ще якийсь товар, – пригадує чоловік. – Вже й не можу сказати, що то було, може, таблетки чи мазь. Словом, дзвонив знову оператор, пояснював, що мене зарахували до списку переможців, і це замовлення буде останнім. На запитання про минулий приз, оператор шукав різні відмовки, казав, що розіграш не відбувся, але я лишився призером і тепер точно маю отримати гроші. Але знову – жодного призу».

З початку року на Прикарпатті шукали 116 дітей

За словами Андрія, він ще питав, скільки є учасників і де вручатимуть гроші. Оператор відмовлявся розголошувати інформацію або ж направляв до «спеціаліста». Чоловік телефонував, а на іншому кінці був або робот, або той самий оператор. Говорили ввічливо, називали по імені, по батькові, за прізвищем – по-різному.

Потім він на деякий час забув про цю фірму, але фірма не забула про нього. Далі надзвонювали, гарантували перемогу, адже до неї залишався «лише один крок» – зробити ще одне замовлення, точно останнє.

«Я вже відкривав їхній каталог і просто замовляв речі, які були потрібні по дому, – сміється чоловік. – Якісь дрібниці, посуд, а коли вчергове запитував оператора, чому такі великі ціни на такі неякісні товари – відповідали, мовляв, така цінова політика. Якщо мова заходила, наприклад, про каструлі по 400 грн, а я жалівся, що дорого, – пропонували інше, дешевше».

Асортимент у шахраїв був великий – мазі, терки, сільнички, сумки, купа іншого. Потім Андрій таки втомився й пів року нічого не замовляв. Але в серпні знову зателефонували, знову виграш і знову треба замовляти товар. Андрій замовив три види продукції, але, каже, забирати й не думав, «хотів аби покаталися».

За його словами, посилки й досі лежали на Укрпошті, і звідти приходили нагадування – треба забрати. Запросив поїхати з ним до відділення на Пасічній – подивитись. Дорогою розповідав свою історію, жалівся, казав, що на пошті його вже добре знають.

До них не доходить

«Таких, як ви, до нас за тиждень приходить з десяток людей, може, більше, але раз на день – точно, – говорить працівниця Укр­пошти Мирослава (тут теж без прізвища). – Десь 90 % – це пенсіонери або старші на вигляд люди. Останній, що був перед вами, віддав за якийсь образок, чи то молитвеник 300 грн, плюс доставка. Але вони не жаліються, бо це для них – як лотерея: може виграє, а може ні, то ж гроші ніби невеликі?

Недавно приходив чоловік, видно, що дуже старий, з паличкою. Казав, що його дочка змусила взяти в кредит гроші в банку й на ті гроші замовляла з каталогу цією ж фірми різні речі. Але це абсурд, бо ніяких виграшів не може бути».

Сама пошта до відправників не має жодного стосунку, каже Мирослава. Люди з фірми приходять, вказують дані отримувача та просто відправляють свій товар – хто хоче, той забере, а хто ні – відправляють назад.

Пам’ятки втрачають обличчя. Що чекає колишній елітний район у Франківську (ФОТО)

«Я вже сама попереджаю людей, як бачу назву фірми на посилці, але ніхто не слухає, – зітхає Мирослава. – Буває, що навіть речі приходять зовсім не ті. Людина спочатку оплачує посилку, а далі може подивитися, що там всередині. Якщо не підходить – повертає назад, але оплатити пересилку зобов’язана, бо так вказує відправник.

Усі розуміють, що це шахраї, але старші люди сподіваються на той приз, і до них не доходить. Та й нічого не зміниться, хіба стануть менше вестися на це».

Із сотні хоч один клюне

Посилки ми, звісно, не оплачували, не дивились і не забирали. Певно, скоро вони поїдуть назад. Після пошти Андрій ще вмикає запис з диктофону – його розмова з оператором. Він там ставить цілком конкретні питання, але пані Інна (так представилася операторка), повторює одне й те саме: ви переможець, ще одне замовлення…

Місцями переходить з української на російську, пропонує замість мазі від суглобів – пластмасову терку. Звучить те все смішно, але люди ведуться.

До речі, в кожній посилці, яка зазвичай приходить нещасному замовнику, крім товару, є протокол, сертифікат і каталог. Ну, з каталогом усе зрозуміло. У протоколі з засідання дирекції тої «П’ятої авеню» вписані кілька директорів, стоять печатки.

Але жодного тамтешнього керівника пошук в інтернеті не видає. Крім того, вгорі дрібним шрифтом йдеться про те, що оригінал документа надішлють в разі виграшу. А на звороті ще дрібнішим шрифтом – документ не має жодної юридичної сили, не є офіційним чи фінансовим документом. Отакої.

Пишний сертифікат – іменний. Там від імені директора – Олівера Джексона – повідомляють про вручення призу в найближчому відділенні банку. Якого саме банку, не написано. Також вставлені фото з відео конференції, де «всі сторони вибрали вас як переможця».

На іншій сторінці – ще цікавіше. Між інформацією про майбутнє вручення 230 тис грн один із працівників «контори» звертається з проханням забрати приз, щоб він міг на додачу віддати людині… свій автомобіль. На фото – Audi A4 S line. Мовляв, причина проста – його підвищать на посаді, тож, ймовірно, він купить собі кращу автівку.

Гроші – собі на рахунок. Франківці написали в поліцію заяву на ексголову ОСББ (ВІДЕО)

На останній сторінці чоловіка просять заповнити сертифікат і вказати з каталогу, який товар він хоче замовити. Все, приїхали. Далі по колу – повідомлення на телефон, замовлення товару, пошта, гроші і т. д.

Найгірше, що їхня ідеальна цільова аудиторія – це пенсіонери. Надсилають повідомлення, телефонують, невтомно вішають локшину. Із сотні один точно клюне. І гроші ж у вас не вкрали – ви самі купили непотріб.

Люди, будь ласка, не ведіться.

Автор: Богдан Мисюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.