Минулого тижня Верховна Рада прийняла закон, який обмежує розповсюдження пластикових пакетів. Зміни запланували уже з початку наступного року.
Виглядає, скоро про «пакет з пакетами» доведеться забути, пише Репортер. пакети
Можна лише «біо»
Законопроєкт прийняли на засіданні у вівторок, 1 червня. Його підтримали 297 нардепів. А у понеділок, 7 червня, закон підписав президент Володимир Зеленський.
Згідно з текстом закону, в Україні забороняється розповсюдження надтонких (зі стінками менше 15 мікрометрів), тонких (від 15 до 50 мікрометрів) і оксорозкладних пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. З 1 січня 2022 року, за пакування продуктів у такі пакети, світитиме штраф – від 1700 до 3400 грн, за повторне порушення – від 3400 до 8500 грн.
Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети. А також – на надтонкі пластикові пакети, шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів з них, сипучих продуктів, льоду та які розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.
Щільніші пакети можна продавати, але не роздавати безкоштовно. Ціни на них мають бути не нижчими, ніж встановлені Кабміном. За безкоштовне пакування – від 8500 до 17000 грн вперше, за повторне порушення – від 17000 до 34000 грн.
Окремо звернули увагу на маркування, яке має бути нанесене на кожен пластиковий пакет. Здатність до біорозкладання визначається відповідно до європейських стандартів, тому якщо пакет не екологічний, його не можна позначати «біо».
Поки час до 1 січня 2022 року визначили як перехідний період. Слідкувати за виконанням закону будуть управління Держпродспоживслужби.
Шкідлива альтернатива
Як йдеться у пояснювальній записці до закону, щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів (натомість в ЄС цей показник наближається в середньому до 90). Всього близько 6 % від їх загального числа пізніше були направлені на переробку.
Закон прописали на основі директиви про зменшення споживання легких пластикових пакетів, яку прийняли у Євросоюзі. До речі, під заборону в Європі підпадають не лише тонкі пластикові пакети, а й соломинки для пиття, ватні палички, пластикові столові прибори, стаканчики й тарілки. У тексті українського законопроєкту спочатку теж згадувалися соломинки та одноразовий посуд, але ці заборони не пройшли другу редакцію.
Сміття та гори. Що робити з переповненими полігонами на Прикарпатті (ФОТО)
Як обґрунтовують автори законопроєкту, зараз торгові мережі називають «біорозкладними» або «оксобіорозкладними» пакети, які насправді на 99 % складаються із звичайного поліетилену, а лише на 1 % – з оксорозкладної домішки. Це – добавки на основі металів, які додаються для прискорення їхнього розкладання під дією кисню та ультрафіолету на мікропластик. Втім, розпад таких пакетів неможливий, якщо він потрапляє на звалище у товщу відходів. Якщо пакет таки розпадається, то утворює мільйони мікроскопічних частинок пластику. Ці частинки нікуди не зникають і назавжди залишаються у ґрунті й воді. А потім потрапляють в організм людини.
ЄС уже забороняє продаж таких пакетів. В Україні – навпаки, зараз їх продають як екологічні альтернативи.
Натомість закон пропонує використовувати пакети, що компостуються. Вони виготовляються з матеріалу органічного походження – зазвичай з крохмалів або целюлози, і піддаються розкладу на діоксид вуглецю, мінеральні солі, біомасу, а також воду або метан – залежно від доступу кисню. Такі пакетики розкладаються навіть у домашніх компостних ямах.
Тепер саме ці, екологічні, пакети можна буде називати «біорозкладними», а їхній склад перевірятимуть, згідно з європейськими нормами.
Не всі сприймають
Як розповідає засновниця ініціативи SortSmart в Івано-Франківську Марія Федорук, пластикові пакети можуть розкладатися від сотні до кількох тисяч років, залежно від їхньої щільності. Тому навіть малий пакетик може принести величезну шкоду довкіллю.
«До того ж, вони розкладаються на шкідливі токсини й мікропластик, – говорить екоактивістка. – Цей мікропластик потім дуже складно прибрати з довкілля. На сьогодні його вже дуже багато накопичилося у воді, повітрі, навіть у їжі. Крім того, пластикові пакети можуть пошкодити флорі й фауні. Наприклад, їх можуть з’їсти тварини, або вони перешкоджають росту рослин, якщо потрапляють на поверхню ґрунту».
Тепер, завдяки закону, ситуація з пластиковими пакетами в Україні покращиться. Але це – лише початок.
«Якщо говорити про забруднення пластиком загалом, то це – крапля в морі, – каже Марія Федорук. – Ситуація покращиться на якийсь відсоток, але потрібні глобальніші заходи. Зокрема, треба прийняти рамковий закон, у якому передбачена розширена відповідальність виробника за утилізацію всіх виготовлених товарів. Також необхідно далі регулювати використання всього одноразового і пластикового».
Зараз у супермаркетах зустрічаються як звичайні та оксорозкладні пакети, так і безпечні, які піддаються переробці. За словами Марії, оксорозкладні пакети, які зараз часто можна знайти у супермаркетах, ще більш шкідливі, ніж звичайні пластикові. Бо коли звичайний пакет ще можна з часом переробити – хоч це дуже важко й дорого, то оксорозкладний лише пришвидшує викид мікропластику.
Сміття хоче порядку. Один день на Sort мобілі у Франківську (ФОТО)
Марія Федорук уже сім років використовує свої багаторазові торбинки під час закупів. За її словами, найкраще – бавовняні, конопляні чи лляні торбинки, з матеріалів, вирощених в Україні органічним способом. Бо одноразові паперові пакети – теж не панацея.
«Якщо йдеться про продукти, які в торбинку неможливо помістити, то використовую різні ємкості – скляна банка, коробочки багаторазового використання, – розповідає Марія Федорук. – Інколи, особливо на ринку, таку ініціативу зустрічають із захватом. У супермаркетах складніше, хоч це залежить від мережі. Ставили запитання, інколи відмовлялися продавати товар. Досі не у всіх кав’ярнях погоджуються обслуговувати із своїм горнятком».
Дивитися на склад
Поки що в супермаркетах пакетики можна брати вільно. Цим користають відвідувачі, інколи набираючи їх у кишені. За словами працівниці одного із супермаркетів Олени Антонової, упаковують навіть те, що цього не потребує.
«Я постійно бачу, як покупці, переважно старшого віку, запихають кожен товар у два або й три пакети. Люди люблять отримувати щось безплатно, але вдома ці пакетики підуть у сміття, – каже Олена Антонова. – Думаю, власники магазинів швидко перейдуть на паперові упаковки. Щоправда, не знаю, чим замінять одноразові рукавички для набирання овочів чи печива. А от покупці ще не скоро звикнуть ходити за покупками з екоторбинами».
Тож у виробників пластикових пакетів залишається дев’ять місяців, щоб замінити їх екологічними. За законом, заборонені торбинки, які не встигли продати, з 1 січня 2022 року доведеться утилізувати. А поки закон не подіяв, тим, кому не плювати на природу, залишається використовувати свої багаторазові торбинки. Або прискіпливо вивчати маркування пакетів та їхній склад.
На Прикарпатті стартував сезон нітратів – про ранню полуницю, отруєння та перевірки
Як інформує EcoGrizli, вони мають містити лише природні елементи: крохмаль, целюлозу, лігнін, пластмаси на основі нафти (позначки PGA, PBS, PCL, PVA, PVOH, PBAT), полімолочну кислоту (PLA) чи полігідроксиалканоати (PHA, PHB, PHV, PHH). І точно не вестися лише на напис «еко» – він часто є трендом, а не запорукою безпеки для довкілля.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.