Акцент Газета Соціум

Школи чекають наказу. Як проходить навчання в «зонах» Прикарпаття (ІНФОГРАФІКА)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Починати навчальний рік з канікул було незвично, але необхідно. Адже напередодні 1 вересня Івано-Франківськ потрапив у «червону» зону епідемічної небезпеки COVID-19. Втім вже 14 вересня, навіть попри заборону уряду, у місті відкриють усі школи та дитсадки. Принаймні так сказав мер Руслан Марцінків, пише «Репортер».

А що думають з цього приводу франківські освітяни, та як відбувається навчання в інших містах області? школи

школи на карантині

За все відповідає директор

На сьогодні на Прикарпатті у «червоній» зоні опинилися не тільки обласний центр, а й Коломия, Калуш, а також Косівський та Тисменицький райони. Згідно з постановою Кабміну № 641 «Про встановлення карантину», у такому разі відвідування освітніх закладів заборонено. Тож про відкриття шкіл й мови не було. Втім, і рішення одного для всіх немає.

За словами директора департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА Віктора Кімаковича, сьогодні директори шкіл самі вирішують, як їм краще організувати освітній процес.

«Навчальний рік завжди починається 1 вересня. Але він може розпочатися з занять, а може розпочатися з канікул, – каже Кімакович. – Це вирішується на рівні директора школи. Звісно, важливо, аби на одній територіальній одиниці все це відбувалося одночасно, тому міська рада може коор­динувати цей процес. Але несе відповідальність в будь-якому разі – директор школи».

Так, в Івано-Франківську й Калуші вирішили до 11 вересня продовжити канікули. У Коломиї – до 14-го. А от у «червоних» районах взялися навчатися дистанційно. Різниця лише в тому, що Тисменицькому районі до 21 вересня канікули оголосили для «першачків».

Читайте також: Не обніматись буває важко: як живуть нині дитсадки у Франківську (ФОТО)

Решта районів Прикарпаття перебуває у «помаранчевій зоні». Відповідно, заняття там почалися 1 вересня, але за новими правилами та рекомендаціями міністерст­ва охорони здоров’я.

«Є кілька основних моментів, – говорить Віктор Кімакович. – Батькам заборонено заходити в школу, окрім випадків, коли вони супроводжують дітей з особливими освітніми потребами. Також у школах мають бути відкриті всі входи та виходи, аби зменшити контакт між дітьми. Тобто, рекомендовано, аби старша школа заходила в одні двері, а молодша – в інші. Де немає такої можливості, то рекомендується розвести в часі захід у школу. Умовно кажучи, аби у старшокласників заняття починалися на 20 хвилин раніше. Це саме стосується й харчування. Ну, звісно ж, обов’язковим є наявність дезінфікуючих речовин. Зокрема, в туалетах мають бути антисептики та паперові рушники, замість звичайних».

Також, каже директор департаменту, дітей щодня мають питати про самопочуття. Якщо комусь зле, то учня треба відправити у спеціаль­не приміщення, де медичний працівник має його оглянути та поміряти температуру. А от носити маски дітям не обов’язково, як і вчителям, що проводять урок. Педагогам рекомендують викладати у захисних щитках, але вони є не у всіх.

Трембіта грає сумно

Зрозуміло, що цього року прикарпатські школи мусили обійтися без урочистостей, і це на краще. Навряд дітлахам до вподоби стояти під сонцем і слухати, як черговий депутат щось там подарував. Разом з тим, у всіх школах, і у всіх класах перший урок був на одну й ту ж тему – правила безпеки в умовах пандемії коронавірусу. Це швидше нагадувало інструктаж. Вчителі розповідали, по який бік коридору треба пересуватись, в які двері виходити, як часто мити руки, як поводитись в їдальні та коли вдягати маску. При цьому директори шкіл досі ламають голову, де знайти гроші на мило й антисептики. Не кажучи, вже про забезпечення техперсоналу масками, а вчителів – захисними щитками.

«Усі витрати, пов’язані із безпекою середовища, поклали на наші бюджети, – скаржиться директорка Долинського наукового ліцею-інтернату Алла Шевченко. – Ми порахували те, що можемо собі дозволити, то сумно наша трембіта грає. Тому десь прийняли рішення шити маски самостійно. Собівартість однієї виходить 2 грн, а в аптеці одноразова маска коштує щонайменше 5 грн. У нас 150 працівників, кожен повинен мати по три маски на день. От і рахуйте, скільки грошей на це треба. П’ять літрів антисептика ми купили за оптовими цінами, а з милом допомагають батьки. На жаль, школа не може дозволити собі це профінансувати».

Читайте також: Спецшколи міняють на сім’ї. Яка доля інтернатів на Прикарпатті

Що ж стосується харчування, то у ліцеї збільшили перерви, аби старшокласники встигли поїсти. Також у ліцеї відкрили три входи, як це рекомендували зробити міністерства, й на кожному вході проводять температурний скринінг усіх дорослих. Позаяк ліцей – це цілодобовий заклад освіти, то довелося додати робочих годин медикам.

«Класи на групи ми не ділимо, – розповідає Алла Шевченко. – В нас на це нема коштів, а я не можу змусити вчителів, аби вони вели заняття на громадських засадах. Не можемо також вчитися у дві зміни, бо в нас школа повного дня».

За словами директорки, найбільше в неї претензій до цент­ральної влади. Бо ж там, з Фонду боротьби з COVID-19, могли виділити додаткові кошти освітнім закладам. Більше того, Долинська міська рада недоотримала 10 млн освітньої субвенції. Це означає, що громада сама повинна шукати гроші, аби заплатити зарплату вчителям. А додаткових коштів просто немає, бо через карантин місто втратило частину податків.

«Ви знаєте, що, згідно з законом про освіту, школи мають автономію, власну бухгалтерію і самі розпоряджаються своїми коштами. Але якщо хтось думає, що школи забезпечують від «а» до «я», то по факту у маленьких громадах ледве кінці з кінцями можна звести, – каже Алла Шевченко. – Нам би з миючими засобами розібратися, з зарплатами і десь на косметичний ремонт нашкребти. Ми не Франківськ, де фінансування знач­но потужніше. Мені ще й дорікають, що в нашому районі додають до зарплати 25 % за престижність. Але в молодого спеціаліста, щоб ви розуміли, зарплата – 7000 грн. А якщо вчитель має класне керівництво і 20 років стажу, то разом з «гірськими» отримує 14 тис – це «стеля». Якщо ми заберемо ще 25 %, то хто в цій школі лишиться працювати?».

Має бути розпорядження

Як далі розвиватимуться події, поки що невідомо. Адже чергове засідання Центральної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заплановане на четвер. Саме тоді стане відомо, чи побільшає на Прикарпатті «червоних» зон чи навпаки – зменшиться їхня кількість. Втім, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків поспішив заявити, що, незалежно від рішення комісії, 14 вересня у місті запрацюють усі школи та дитсадки.

«Сподіваємося, що в четвер переглянуть «червону» зону, і з понеділка вона буде скасована. Чинне рішення сесії міськради не оскаржене, тому з понеділка, 14 вересня, дитсадки та школи Івано-Франківсь­ка відкриються в будь-якому випадку», – заявив Марцінків.

Він додав, що до нього звертаються депутати, які говорять, що рішення сесії треба виконувати.

«Бачимо, як сьогодні дітки пішли до школи у Тернополі. Тому з понеділка, незважаючи на рішення Києва, наші діти підуть у школи й дитсадки. Бо вони мають право на повноцінне навчання», – сказав Марцінків.

Читайте також: Чому франківські школи стали ліцеями і що змінить новий закон про середню освіту

А от директори шкіл сходяться лише на думці, що навчання потрібно відновлювати. Втім нехтувати рішенням уряду готові не всі. Так, директор івано-франківського ліцею № 18 Дмитро Чміль каже, якщо місто залишиться в «червоній зоні», то уроки в них будуть дистанційними.

«Остаточне рішення буде прий­нято в четвер, – говорить Чміль. – Але ви мабуть слідкуєте за подіями і знаєте, як у Тернополі пресують директорів і складають протоколи? Тому, думаю, якщо ситуація не зміниться, то заняття в нас якщо і будуть, то в дистанційній формі. Зрештою, такі рішення одноосібно не приймаються. В нас же, крім мера, ще є департамент освіти, який повинен видати розпорядження про відновлення занять. Словом, чекаємо четверга».

Разом з тим у ліцеї № 18 готують святкову лінійку для перших класів, їх там буде аж вісім – 232 дитини. Загалом тут навчається 1730 дітей, є 68 класів. Треті, четверті, п’яті й шості класи займаються у другу зміну, і за таких умов дуже важко дотриматися всіх рекомендацій МОЗ.

А ліцей № 23 планують відкрити 14 вересня – якщо буде наказ департаменту освіти. Про це «Репортеру» розповів директор школи Микола Василик.

«У нас є засновник – це мерія, і якщо вони дадуть вказівку йти, і департамент освіти видасть наказ, то наші діти підуть до школи, – каже Василик. – Але й до дистанційного навчання ми готові. В будь-якому випадку, я розумію, що відповідати все одно мені».

Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.