Акцент Газета

Чому франківські школи стали ліцеями і що змінить новий закон про середню освіту

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У січні Верховна Рада ухвалила закон «Про повну загальну середню освіту». У ньому йдеться про індивідуальні консультації для учнів, більший вибір предметів та автономію для вчителів, пише “Репортер“.

Також тепер назви «гімназія» і «ліцей» матимуть інше значення. Франківська міськрада вже проголосувала за зміну назв шкіл. А чи зміниться суть?

Усі стали ліцеями

Тепер освіта ділиться на три цикли: початкова школа (1-4 клас), гімназія (5-9 клас) і ліцей (10-12 клас). Звісно, усі ці цикли пройдуть уже діти, які навчаються в Новій українській школі, зараз вони у першому-другому класах.

Школи, які випускатимуть дванадцятикласників, тепер мають називатися ліцеями, дев’ятикласників – гімназіями, а четвертокласників – початковими школами. Назви «загальноосвітня школа І / II / III ступеня» вже немає. Гімназія може мати у своєму складі початкову школу, ліцей – і гімназію, і початкову школу. Початкова може мати у своєму складі дошкільну освіту.

Минулого тижня франківська міськ­рада проголосувала за зміну назв шкіл міста та приміських сіл. Усі школи І-ІІІ ступенів назвали ліцеями, зокрема й колишні гімназії. Тобто, українська гімназія № 1 має називатися українським ліцеєм № 1, а НВК «школа-гімназія № 3» – ліцеєм № 20 (бо раніше це була школа № 20). Колишню гімназію № 2 уже перейменували раніше на ліцей імені Романа Шухевича.

Франківські школи отримали нові назви. Перелік

Школи у Вовчинці та Хриплині стали гімназіями, а школи І ступеня № 8, 9 і 26 просто назвали початковими з тими самим номерами.

«Цю роботу ми почали раніше, – каже директор міського департаменту освіти і науки Ігор Максимчук. – Ще у 2018 році створили ліцей № 13, початкову школу Софії Русової та початкову школу «Пасічнянська». Минулого року присвоїли закладам іменні назви. Наприклад, гімназія № 2 стала ліцеєм імені Романа Шухевича, а школа-ліцей № 23 – ліцеєм № 23 імені Романа Гурика. Майже всі заклади назвали ліцеями, щоб учні, які зараз навчаються у 10-11 класах, могли випуститися зі свого навчального закладу, а не мали переходити до інших».

Наукові та профільні

За зміни міськрада голосувала зараз, щоб у травні школярі вже могли отримати атестати з новою назвою. Тепер департамент освіти подаватиме замовлення на свідоцтва до єдиної бази у Київ. А з нового навчального року право на фінансування матимуть лише заклади, які зареєстровані за назвами, визначеними в законі.

«Сесія проголосувала, далі підписи поставлять секретар міської ради, міський голова і керівники закладів освіти, – пояснює Ігор Максимчук. – Тоді почнеться процедура зміни назви: державний реєстратор зареєструє новий освітній заклад, і ми подамо в ОДА статути, затверджені на сесії, бо лише там можуть видати ліцензію на освітню діяльність».

Поки що освітні заклади кардинально не зміняться. Новації приходитимуть поступово – з кожним роком їх випробовуватимуть на собі теперішні другокласники. Надалі передбачається, що три класи ліцею будуть профільними. Але поки що законодавство про профільну освіту лише розробляється в міністерстві.

«У майбутньому учень закінчуватиме дев’ятий клас, проходитиме незалежне оцінювання, і вступатиме в десятий, – розповідає Максимчук. – На той час уже мають бути створені профільні й наукові ліцеї. Наукові можуть існувати при вишах. Наприклад, українська гімназія № 1 може стати науковим ліцеєм ПНУ. Профільних ліцеїв у Франківську, напевно, буде сім, решта стануть гімназіями. У цих ліцеях навчатимуться лише старші класи, буде найсучасніша матеріально-технічна база. У них має бути десь 300 учнів на паралелі. Але все це поки у перспективі».

За словами директора департаменту, науковими ліцеями у Франківську він бачить природничо-математичний ліцей і українську гімназію № 1.

Проблема не у назві

Колись статус гімназії обіцяв класичну освіту або хоча б вищу якість навчання, ніж у звичайній школі. Тепер це в минулому.

«Ми звикли, що гімназія – це щось класичне, але якщо поїхати в будь-яке село Прикарпаття і зайти в гімназію, там навчаються 30 дітей, – каже Ігор Максимчук. – Ми повинні забути про класичні гімназії, їх замінять класичні ліцеї – наукові чи профільні».

Школа мусить бути поряд. Як у Франківську влаштувати дитину до першого класу

Українська гімназія № 1 у Франківську пишається своєю історією та місцями в рейтингах найкращих навчальних закладів. У 2019 році гімназія зайняла сьоме місце по Україні за результатами ЗНО своїх випускників. За словами її директора Ігоря Дейчаківського, зі зміною назви бренд трохи втратиться, але якість викладання – ні.

«Поки що школа не змінюється. У перспективі ми плануємо отримати статус наукового ліцею, – говорить Дейчаківський. – Проблем у середній школі, принаймні у містах, немає, а якщо й є, то зміна назв нічого не поміняє. Проб­лема, яку треба вирішувати, – це те, що талановиті діти їдуть з України після школи».

Найближчим часом, за словами директора, закладу планують присвоїти назву «український ліцей № 1 імені Миколи Сабата» – на честь першого керівника гімназії. Тут і далі навчатимуть дітей з п’ятого класу, вступні іспити не скасовують.

Індивідуальність і автономія

Згідно із законом «Про повну загальну середню освіту», усі учні повинні мати рівний доступ до освіти. Тобто, до початкової школи не має бути жодних конкурсів, а учні з інвалідністю можуть навчатися у звичайних школах. Для них, а також для школярів, які перебувають на домашньому навчанні, є можливість створювати індивідуальну освітню траєкторію – окремий навчальний план. Таким методом можуть скористатися й учні, що мають додаткові заняття з певних предметів і не хочуть вивчати те саме у школі. Наприклад, тим, хто ходить у музичну школу, не обов’язково ходити на уроки музики.

Діти стають добрішими? Як у франківських школах впроваджують інклюзивну освіту

Батьки тепер можуть бути присутніми на уроках своїх дітей за попереднім погодженням з директором.

Окремо в законі затвердили три моделі для вивчення української мови для дітей нацменшин. За першою, корінні народи, які не мають власної держави (йдеться про кримських татар), усі роки навчатимуться рідною мовою поряд із ґрунтовним вивченням української. Друга – нац­меншини, мови яких належать до мов ЄС (поляки, угорці і т. д.). Вони навчатимуться у початковій школі переважно материнською мовою, а потім частка предметів українською збільшуватиметься – не менше 60 % у старших класах. Так само російськомовні діти (третя модель), але в них українською у старших класах буде не менше 80 % предметів.

Тепер педагоги та директори шкіл, які досягли пенсійного віку, повинні працювати за трудовими договорами. Вчителям обіцяють більшу свободу: розробляти свою систему оцінювання та мотивації учнів (яку можна перевести у 12-бальну), підвищувати кваліфікацію за кошти держави. За завідування кабінетами інформатики, ресурсними кімнатами та спортивними залами обіцяють від 10 до 20 % надбавки.

Також, школи тепер матимуть більшу фінансову автономію: формуватимуть штатний розпис, встановлюватимуть суми доплат і надбавок.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.