“Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база “Заросляк” звинувачує Ворохтянську селищну раду в привласненні приблизно гектара землі на своїй території. У держпідприємстві стверджують, що селищна рада незаконно вивела землю природно-заповідного фонду з державної у власності у комунальну.
Як каже керівник бази Василь Федончак, там не зможуть облаштувати необхідну спортивну інфраструктуру і повноцінно проводити тренування. Водночас голова Ворохтянської селищної ради Олег Дзем’юк говорить, що землю закріпили за громадою після законної інвентаризації як необліковану.
Судовий процес за позовами навчально-спортивної бази триває з 2023 року й поки не на її користь. Що зараз про ситуацію говорять керівник “Заросляка”, голова Ворохтянської громади й експертка з питань земельного права — у матеріалі Суспільного.
Позиція керівництва бази «Заросляк»
Керівник “Ворохтянської високогірської навчально-спортивної бази “Заросляк” Василь Федончак показує межі земельної ділянки площею 0,9 гектара, яку, з його слів, у 2021 році привласнила Ворохтянська селищна рада. Того року держпідприємство намагалося оформити право постійного користування на цю ділянку. Для цього звернулося за дозволом про розробку технічної документації в Івано-Франківську ОДА. Однак там сказали узгоджувати розробку з Карпатським національним природним парком, адже з його боку були накладки.
Потім накладки змістилися. Ми винесли всі точки в натуру, вивели всі межі й почали процес виготовлення проєктної документації на цю земельну ділянку. На жаль, не можу сказати, що не встигли, просто нам не дали можливості довести цю земельну ділянку до правильного призначення, щоб вона належала нам, — говорить Василь Федончак.
З його слів, у цей час Ворохтянська селищна рада зареєструвала ділянку як комунальну власність. Такі дії місцевої влади він називає незаконними, адже земля розташована за межами Ворохти.
Що кажуть у Ворохтянській селищній раді
Голова Ворохтянської селищної ради Олег Дзем’юк говорить, що земельну ділянку зареєстрували законно: провели інвентаризацію необлікованих земель і оформили право комунальної власності на них.
Ця інвентаризація виявила вільні земельні ділянки, які не належать базі “Заросляк”, не належать Карпатському національному природному парку, а належать громаді. Відповідно, ми інвентаризували цю земельну ділянку згідно з чинним законодавством і закріпили її за громадою. Наголошую: закріпили за громадою. Не передали у приватні руки чи відчужили, а залишили її в комунальній формі власності, — говорить Олег Дзем’юк.
Роз’яснення експертки із земельного права
Про спір між “Заросляком” і Ворохтянською селищною радою та подібні випадки Суспільне запитало у юристки та експертки із земельного права Оксани Кобрин. Вона пояснює, що відповідно до реформи, правило щодо “в межах чи за межами населених пунктів” було нівельовано. Тож те, чи земельна ділянка – державної чи комунальної власності, визначається виключно тим, чи ці землі надані в користування державним підприємствам, установам, чи ні.
Тобто якщо надані, то належать державі та є державної форми власності. Всі інші земельні ділянки належать до комунальної власності.
Коли суд розглядав цю справу, то зʼясував, що земельна ділянка, стосовно якої іде спір, не передана в користування державному підприємству. Відповідно, нема підстав стверджувати, що ця земельна ділянка належить до державної форми власності, — пояснює Оксана Кобрин.
Чи є земля власністю Карпатського НПП?
Серед аргументів керівника бази “Заросляк” Василя Федончака також те, що спірна земельна ділянка є частиною природно-заповідного фонду, бо входить до Карпатського національного природного парку. Відтак, є державною власністю.
Сам факт того, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду, не означає, що вона має бути в користуванні національного парку як юридичної особи, як державної установи. І, відповідно, не означає, що ця земельна ділянка належить до державної форми власності, — говорить Оксана Кобрин.
Накладка меж та державного майна
Також за словами Василя Федончака, спірна земельна ділянка накладається на частину іншої, щодо якої “Заросляк” має Державний акт на право постійного користування. На спірній земельній ділянці розміщені споруди, які є державним майном, зокрема підпірна стінка, спортивний майданчик, трамплін для фрістайлу.
Спортсмени ще набирають швидкість і роблять віражі на території навчально-спортивної бази “Заросляк”, а приземлятися вже будуть на території селищної ради Ворохти. Таким чином це повністю обмежує діяльність трампліна, — каже Федончак.
Натомість Олег Дзем’юк говорить, що Ворохтянська селищна рада проводила інвентаризацію уважно й зважала на майно навчально-спортивної бази.
Ми робили інвентаризацію чітко, відмежовувалися від земель “Заросляка”, їхньої будівлі, котельні, стадіону. Ми ці всі споруди залишили, до них не накладалися. Ми зробили тільки між парком, де прилягає наша дорога, зробили одним масивом, приєднали до дороги, — каже Олег Дзем’юк.
Юристка та експертка із земельного права Оксана Кобрин пояснює: суд вказав на те, що відсутні будь-які належні допустимі докази того, що нерухоме майно, яке належить державі, розташоване саме на цій земельні ділянці.
Рішення Господарського суду та подальша доля ділянки біля бази «Заросляк»
Суди трьох інстанцій не задовольнили позовні вимоги “Заросляка” про визнання права постійного користування на земельну ділянку площею 0,9 гектара за держпідприємством. Останнє рішення у справі 8 травня ухвалив Господарський суд Івано-Франківської області.
Наразі тривають ще три розгляди у справі за іншими позовами. За словами Василя Федончака через виведення земельної ділянки біля “Заросляка” у комунальну власність на базі не зможуть повноцінно розвивати спортивну інфраструктуру, проводити тренування й збори.
Олег Дзем’юк говорить, що після завершення судового процесу Ворохтянська селищна рада попередньо планує облаштувати на земельній ділянці паркомісця. Однак, з його слів, громада готова й до співпраці із “Заросляком”, зокрема — розробляти спільні проєкти.
Читайте також: Реставрація чи перебудова? Що насправді з колишньою залізничною лікарнею на Тарнавського у Франківську
