Щороку восени міський голова Івано-Франківської громади Руслан Марцінків звітує перед мешканцями за пророблену роботу.
Але «Репортер» вирішив поговорити з мером не лише про здобутки, я й про проблеми, виклики та, звісно, про гроші.
– Пане Руслане, коли ми записували з вами інтерв’ю у 2019 році, ви сказали: «Партія, яка сьогодні при владі у Києві, захоче дискредитувати та захопити владу на місцях. Це буде здійснюватися різними шляхами, в тому числі обмеженням ресурсів». Минуло два роки і зараз ви разом із «слугами» публічно дякуєте президенту Зеленському за кошти на міст, який мав бути вже збудований. А банери з вашим ім’ям замінили на банери «Велике будівництво». Це означає, що ви порозумілися?
– Ну, що значить порозумілися? Раніше я був у прем’єра Гройсмана та президента Порошенка, а цього разу поїхав до президента Зеленського та прем’єра Шмигаля. На відміну від попередньої влади, ця вже виділила 60 млн грн та обіцяє дати ще грошей для добудови моста на Пасічну – 100 млн цього року та 300 млн наступного.
Там, де є хороші речі, я завжди буду дякувати. В цьому випадку питання справді зрушилося з мертвої точки.
Зрештою, я би хотів, аби гроші залишалися на місцях, і щоб ми нікуди не їхали, і ні в кого не просили. Але є певні обставини, тому їдемо і просимо допомоги для наших інфраструктурних об’єктів. Та я не їхав до якоїсь політичної сили, я їхав до державної влади.
І не переживайте, мій банер буде, бо місто все ж таки дало 100 млн грн. А те, що нас включили у «Велике будівництво», я вважаю, це і моя особиста перемога. Бо, незважаючи ні на що, об’єкт буде добудований.
– На фоні цього знову заговорили й про ремонт старого моста. Скільки грошей треба, аби його відремонтувати та де їх взяти?
– Ремонтуватися міст буде вже за кошти міського бюджету. Думаю, це коштуватиме близько 40 млн грн, але точну суму я не можу назвати, поки не проведемо тендер.
Тендер будемо проводити за новою схемою, тобто на проєктування та безпосередньо ремонт. Хто переможе, той і буде виконувати ці роботи. Зараз ми готуємо техніко-економічне обґрунтування.
Очікую, що тендер відбудеться ще цього року, а роботи розпочнуться після всіх процедур. Але коли це буде – кінець зими чи початок весни – поки не ясно. Але це буде однозначно, бо міст на Пасічну потребує капітального ремонту. Термін придатності вже вийшов. Маємо висновок, що він обмежено придатний для використання, тому ремонтувати треба.
Попередньо ми консультувалися з компанією ПБС, яка має досвід таких ремонтних робіт. Вони готові відремонтувати міст за два місяці, але при умові, що він буде повністю перекритий. Це створить певні незручності, але це не моя забаганка, а вимога часу.
– Якщо міст таки закриють, це вплине не лише на мешканців Пасічної, а й на всіх франківців. Адже тролейбуси просто не зможуть виїхати з депо.
– Тролейбуси переїдуть в інше місце, а автобуси будуть їздити. Але ми ще над цим працюємо і в подальшому будемо інформувати, як все буде відбуватися. Це лише перший етап інформування. Мій обов’язок попередити, що ймовірно буде перекриття, аби це не стало великою несподіванкою.
– Спецтранспорту теж доведеться об’їжджати, якщо щось, не дай Бог, станеться?
– Однозначно. Якщо міст перекриють, то всі будуть об’їжджати. Навіть сьогодні на Пасічну легше в об’їзд добратися, ніж через міст.
Але таке вже переживали інші міста – Луцьк, Вінниця. І ми переживемо. Іншого шляху нема.
– А що будете робити, якщо жителі Загвіздянської громади перекриють рух? Це можливо, враховуючи, що вони не в захваті від того, що весь потік машин може піти через їхні села.
– Тоді будуть їздити через Угорники, через Угринів ще є об’їзд.
Але це можливість для Загвіздя отримати більш-менш нормальну дорогу. Ми маємо завірення про те, що «Дороги Прикарпаття» її поремонтують. Тому від цього село ще виграє.
До теми: Міст на Пасічну: ніхто нічого не знає
– Торік до Івано-Франківська приєдналася частина довколишніх сіл. Як це вплинуло на бюджет?
– Дуже добре. До міського бюджету надійшло додатково 140 млн. Я вважаю, що це дуже добра сума. Взагалі, темпи розвитку економіки Франківська є непоганими, зважаючи на пандемію. Це я роблю висновок по сплаті податків, бо якби було зле, то податки б не платилися.
– І життя в селах від того змінилося?
– Є два моменти. Можливо, хтось думав, якщо село приєднається до міста, то всі проблеми одразу зникнуть. Цього не сталося. Але кожне село отримало якусь допомогу – чи комунальний автобус, чи відремонтовані дороги, чи відкриття центру адміністративних послуг, чи допомогу на школу. Ми маємо чіткий план, і в кожному селі щось та й робиться.
– А як щодо боргів? Зокрема, по податках, перед Нафтогазом, перед Пенсійним фондом і, зрештою, перед підрядниками?
– З підрядниками в нас більш-менш нормальна ситуація. Ті, що не готові були працювати, – відійшли. Працюють лише ті, що розуміють ситуацію й готові співпрацювати з містом.
Щодо заборгованості, то вона завжди буде. Наприклад, сьогодні недофінансовується освітня субвенція, і нам не вистачає коштів на виплату зарплати вчителям – 120 млн грн. З кожним роком ця сума катастрофічно збільшується, відповідно є затримка з податками. Але до кінця року ми їх виплачуємо.
Щодо Нафтогазу, то, напевно, жодна громада сьогодні не скаже, що в неї нема боргів перед цією компанією. Я говорив з Хмельницьким, з Тернополем, усі мають приблизно по пів мільярда гривень заборгованості.
За підсумками цього сезону, не відкрию секрет, Франківськ матиме ще додатково 150-180 млн боргів. Це тому, що ринкова ціна газу й ціна, яка закладається в тарифи, є неспіврозмірними. Як ми будемо виходити з цієї ситуації? Будемо намагатися переводити місто на індивідуальне опалення. Але тут усе впирається в газовиків, які не хочуть «бавитися» з мешканцями.
До теми: Вікторія Сусаніна: «Рік будемо закінчувати нелегко»
– Яка доля чекає теплокомуненерго? Навіщо було укладати договір про спільну діяльність з приватною фірмою «Івано-Франківськтеплоенерго»?
– Ми страхуємось. Зараз теплокомуненерго обслуговує 100 % міста, але тепло купує в котельні на Індустріальній. Для того, щоб не залежати від котельні на Індустріальній, потрібно перепідключити споживачів, або дати їм індивідуальне опалення. Станом на сьогодні в опалювальний сезон буде заходити теплокомуненерго. Себто угода з ТзОВ «Івано-Франківськтеплоенерго» поки не чинна. З різних причин. Там потрібний дозвіл ЄБРР, інші процеси. Хоча ми домовились, що вони вкладають кошти, доставляють котли на вулицях Коновальця, Матейка, Чорновола. Тобто ми працюємо над планом перепідключення.
Найбільша проблема, як я сказав, з газовиками. Вони, на жаль, ставлять нереальні умови щодо підключення до своїх мереж. Це зараз найбільший виклик.
– Якщо я правильно зрозуміла, то є загроза, що колишні абоненти СТЕКу взимку залишаться без тепла? Як плануєте вирішувати цю проблему?
– Сподіваюся, що жоден не лишиться без тепла, хіба вже відрізали повністю всі труби.
Ми говорили про те, що забезпечимо всім теплопостачання. Єдине, що в районі вулиць Бандери, Сорохтея, Нацгвардії є проблема з самими мережами – це вісім будинків, які обслуговував СТЕК. А по місту загалом є десь 40 будинків, де мешканці не бажають вкладати кошти навіть у внутрішньобудинкові мережі.
Я розумію, що це затратно. Але можна один раз заплатити і не бути ні від кого залежним. Тим більше, пільгові категорії отримують від міста допомогу від 10 до 20 тис грн, а решта… Все ж таки це нерухомість, і кожен має дітей.
– Скільки разів на тиждень ви виходите у прямі ефіри на радіо, телебаченні та у соцмережах?
– По-різному. Тиждень на тиждень не припадає. Зараз часто, бо потрібно постійно наголошувати на необхідності вакцинуватися. Хай краще так люди отримують інформацію, хоч вона і критикується.
Держава провалила кампанію з вакцинації, але ми не хочемо бути на карантині. Легше зробити щеплення, аніж потім закривати бізнеси.
Я вважаю, дуже добре, що наші школи всі працюють. Також ми переживали, щоб садочки не закрили, але всі садочки зараз вакциновані на 80 %.
Ви подивіться, що твориться навколо. Люди звикають до всього. До війни, до епідемії. Зупинити цей процес непросто. Але я переконаний, що вакцинація рятує. Я маю статистику. В реанімації немає жодної вакцинованої людини. І в лікарні сьогодні 98 % – невакциновані. Тому для того, аби ми жили нормальним соціальним життям, щоб у нас були заходи та ярмарки – треба вакцинуватися. Іншого шляху нема.
– То, може, поки в нас недостатня кількість вакцинованих людей, варто обмежити проведення масових заходів?
– Ми не можемо обмежити, бо є закон. Ми не можемо порушувати закон.
Сьогодні заходи обмежуються виключно постановою Кабміну. Хоч я вважаю, що 40 тисяч вакцинованих франківців – це замала цифра, аби жити повноцінним життям. Має бути хоча б 75-80 тис вакцинованих. Тоді ми зможемо фестивалити.
Але на кожному заході, який організовує місто, є можливість вакцинуватися. На ЛРЗ-фесті 200 людей вакцинувалося, хоч це не 2 тисячі й не 20 тисяч людей.
– До речі про фест. Скільки витратили на його організацію та проведення?
– Не можу сказати. Були спонсорські кошти, були кошти міста. Артистам, точно знаю, платили з позабюджетних коштів. Якісь локації взагалі були безкоштовними.
Та вважаю, що цей фестиваль – один з найдешевших.
– А на які потреби локомотиворемонтному заводу 5 серпня цього року виділили понад мільйон гривень?
– Мільйон вони отримують щороку. В нас є підписаний договір з Фондом державного майна про те, що впродовж п’яти років ми виділяємо кошти на закупівлю обладнання для заводу. Минулого року, наприклад, по цій інвестиційній програмі купили верстат для різки металу.
Якщо ми ці кошти не заплатимо, то Фонд державного майна може розірвати з нами договір про купівлю ЛРЗ. Тобто ми маємо певні зобов’язання перед Фондом і перед заводом, тому дали цей мільйон.
– Які у вас стосунки з Мирославом Бойком? Рішення вручити йому відзнаку «Міць і гордість міста» виглядає дивним на фоні скандалу довкола колонади «Дністра».
– Було звернення найбільших роботодавців Івано-Франківської області, яке підписав Микола Круць – директор цементно-шиферного комбінату. Посилаючись на те, що Бойко є одним із найбільших платників податків, вони просили відзначити його з нагоди 70-річчя. Я таких рішень підписую сотні. І вже постфактум прочитав у медіа, що я нагородив.
– Але ж ви дуже добре знаєте, що Бойко обіцяв розісклити колонаду і не зробив цього. Тож виглядає, що ви в цій ситуації геть не на боці громади.
– А що означає – громади? Якщо певна частина громади підняла це питання, то чому вони його не дотиснули? Чому Бойко не виконав це рішення? Ну бігали, ходили і що дальше? Хтось щось обіцяв там розісклити, то чому не проконтролювали й не зробили це?
Вважаю, що поєднувати нагороду і «Дністер» – ну-у-у… Ще раз кажу, до мене звернулася асоціація платників податків з проханням нагородити. Я нагородив, бо Бойко справді сплачує податки до міського бюджету. Один з найбільших платників туристичного збору та податку на доходи фізичних осіб.
Я за те, щоб він розісклив ту колонаду. Але всі дозволи він брав у Києві. То що, на вашу думку, я маю зробити?
– Коли Бойко зустрічався з активістами, то там були і представники департаменту архитектури, правда?
– Якщо взяти всі документи, які я бачив, то, в принципі, він отримав дозволи правильно. Якби місто дало ці дозволи, то я б визнав, що ми не праві. Але дозволи дав київський Держархбудконтроль. А ті документи, які він отримав 7-8 років тому, йому видавала частина тих активістів, що зараз там бігають. Чого я маю за це відповідати? Чого я маю відповідати за слова Бойка? Навіть не Бойка, а його родини, яка сказала, що розісклить.
Так, я за те, щоб розісклили і казав йому це прямо в очі не один раз. Але, з іншого боку, я не можу наплювати на найбільших платників податків у нашій громаді. Я не бачу в цьому проблеми. Місто – це ж і платники податків, і громадські активісти.
Та й мені не подобається, що там деякі художники бігають, які спочатку були проти, а тепер вже – за.
Я пригадую на Хоткевича протест, коли там перекривали дорогу. А потім одна з активісток отримала квартиру, і все вже в неї добре. Вона вже не проти будівництва і лишила у спокої забудовника. У випадку з «Дністром» я вважаю, що частина активістів теж мають меркантильні інтереси.
Ще раз – я проти добудови одного поверху й того, що він засклив колонаду. Але я за те, що він зробив реконструкцію свого готелю.
До теми: З хворої на здорову: у Франківську знову скандал навколо готелю «Дністер» (ФОТО)
– Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням за останній рік?
– Те, що основні пріоритети рухаються вперед. Розвивається громадський транспорт – куплені нові автобуси, будується тролейбусна лінія. З’єднали бульвари. Так, там ще не все добре, але ми над цим працюємо. Також довели міське озеро до розуму – це один із кращих проєктів.
Вважаю, дуже добре, що цьогоріч почали робити Вовчинецькі гори. Наступного року будемо там робити під’їзну дорогу та парковку.
За програмою НЕФКО ми дуже багато зробили. Більше 20 навчальних закладів – садки, школи – потрапили до програми. Це величезні капіталовкладення й різниця між тим, що було, і тим, що зроблено, – величезна.
19 грудня запрошуємо всіх на відкриття дитячого садка на Хоткевича. Це буде вже дев’ятий новий дитячий садок. Окрім того, ми відкриваємо додаткові групи.
Двори ремонтуємо, не зупиняємось.
По медицині багато зробили. Кожен заклад отримав обладнання.
Загалом, я вважаю, що зробили багато. Звісно, хотілось б більше, але далі буде.
– І що у планах?
– Не можемо поки говорити про плани, бо ще не бачили бюджету на наступний рік і не знаємо, які податки в нас залишаться. Проблема в тому, що ми щороку воюємо з вітряками. Тобто ми не знаємо, чи буде акциз на пальне в міському бюджеті, чи буде акциз на тютюн, які видатки будуть по газу.
Однозначно будемо будувати міст на Пасічну й ремонтувати старий міст. За програмою президента плануємо зробити вулицю Коновальця – від початку до пам’ятника Степана Бандері.
Також плануємо на День міста відкрити садок у Крихівцях.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.