Газета Погляд

Максим Карпаш: Що менше, то довше

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
День енергетика майже за місяць – 23 грудня. Не знаю, якими були причини та історія його введення, але дуже невипадково саме з енергетичної точки зору. Адже 21 та 22 грудня – найдовші ночі в році та й температура за вікном низька, тож навантаження на енергетичну систему держави максимальне. 2021 рік є доволі непоганим для української економіки – перевиконання держбюджету, зростання ВВП, хороший торговий баланс, зростання середніх зарплат. Словом, гроші у споживачів на енергію є.

А от самої енергії практично немає, пише Максим Карпаш у Репортері.

Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ

Цьогоріч ситуація дійсно критична: ймовірність віялових відключень усіх груп споживачів дуже висока. І ось чому – такого низького рівня запасів усіх викопних видів палива в Україні не було дуже давно.

Атомна енергетика не дозволяє швидко підвищувати чи знижувати рівень генерації, а це 40-50 % української енергетики. Відновні джерела енергії без гідроенергетики дають до 10 %, але вони слабо прогнозовані. Усе решта – гідроенергетика (10 %) та теп­лова генерація на вугіллі, природному газі та мазуті – забезпечує решту всієї генерації електрики в державі.

Саме ці дві пари – гідроенергетика та теп­лова генерація – є найбільш гнучкими. Тут обсяг генерованої потужності можна збільшувати у межах десятків хвилин на додачу до електрики від атомної та відновної галузей. Але з вугіллям ситуація просто катастрофічна: власного видобутку нам не вистачає через низку помилкових рішень минулого року, а поставки з-за кордону останніми тижнями є дуже незначними й відразу спалюються.

Максим Карпаш: Залягли на дно у Глазго

Щодо природного газу, то до нового року ми виберемо весь обсяг, який закачали у підземні сховища. Усе відбувається так швидко, бо закачували мало – багато залишилось з минулого року. Російський «Газпром» у своєму тиску на європейських партнерів практично звів до мінімуму прокачування через Україну, тож можливості для віртуального реверсу, яким ми послуговуємось і досі, практично зводяться нанівець. Отже на внутрішньому добутку та майже нульовому імпорті до теплого періоду 2022 року ми не дотягнемо. Маємо сподіватись хіба на унікально теплу зиму.

А ще мусимо готуватись до віялових вимк­нень у будь-якому випадку, незалежно від реального перебігу подій.

Досвід подібних блекаутів у США цьогорічної зими це яскраво доводить. Залишається тільки питання, що саме доведеться робити та як підготуватись.

На державному рівні слід почати з того, що визнати проблему, винести її на розгляд РНБО, залучити фахівців. Упевнений, що рішення знайдуться обов’язково.

На муніципальному рівні – розробити комплекс заходів щодо зменшення споживання енергії де тільки можна: обмеження годин роботи вуличного освітлення з одночасним посиленням поліцейського патрулювання, обмеження годин роботи та режимів теплопостачання усіх будівель муніципальної форми власності.

На рівні підприємств – скорочувати споживання енергії де тільки можна.

На індивідуальному рівні – змінювати власні звички, згадавши про те, що усі пристрої слід вимикати якщо ними не користуються, зміщувати споживання на нічні години. Не зайвим буде запастись свічками, ліхтариками та подібними речами.

Правило тепер просте: що менше енергії ми всі витратимо просто зараз, то на довше нам її вистачить – просто всім.

Автор: Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ

Максим Карпаш: Мій коронавірус

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні