Нині десь два тижні від моменту, коли мені довелося таки злягти від коронавірусу. Усе моє оточення, друзі, колеги були здивовані цим фактом, адже я був серед перших вакцинованих.
Взагалі, у перші два дні я думав, що маю сильну застуду, бо такими ж були й симптоми. Та на третій день зникли нюх і смак, тож усе стало зрозуміло. Після трьох-чотирьох днів полегшало, завдяки турботі дружини. Далі – кашель і легка слабкість, які минають, пише Максим Карпаш у Репортері.
Словом, хвороба далась відносно легко, якщо не звертати уваги на двотижневу ізоляцію в окремій кімнаті. Статистично я належу до тієї невеликої частки людей, що захворіли після повного курсу вакцинації. Та й зі значно більшою радістю я належу до поки що меншості у власній державі – тих, хто має ненульовий захист при 100 % ймовірності заразитись коронавірусом.
За підсумком всього цього у мене виникли запитання, відповіді на які можуть бути корисними кожному. Особливо для прийняття рішення про вакцинацію.
1. Для чого вакцинуватись, якщо потім ти все одно захворів? Маю переконання, що без вакцинації я б зайняв чиєсь місце у реанімації. А так щеплення забезпечило мені розкіш лікуватися вдома (легший перебіг хвороби). Завдяки вакцині мої домашні не захворіли досі (менша заразність). І психологічне – мені було б просто соромно перед лікарями мати стільки можливостей і не вакцинуватись. Добре розумію нинішні відчуття медиків. Це як студент, який пропустив усі заняття, не взяв в руки жодної книжки з твого предмету, але має нахабство просити виставити залік, бо він… Далі можна легко дописати пояснення тих, хто відмовляється вакцинуватись, – на оцінку ситуації це не вплине.
Читайте: Максим Карпаш: Напівбіг на місці
2. Чи вакцина допомагає? Безумовно. Стверджую це, бо від моменту отримання першої вакцини в березні мені довелось зустрічатися з сотнями, тисячами людей, серед яких точно були інфіковані. Пів року захисту це таки щось означає. Вакцину не слід сприймати як універсальний щит від хвороби. Це радше можна порівняти із парасолею – вона допомагає, але у сильний дощ з вітром ти таки трохи намокнеш. У подібних випадках слід ховатись десь під дашком – колективним імунітетом, коли у кожного є парасолька і тоді разом усім легше.
3. Як додатково захиститись після вакцинації та хвороби? Усі відомі засоби та заходи цілковито підходять. І так, якщо мені запропонують ще одну дозу вакцини, звісно, я погоджусь. Якщо буде потрібно щепитись щороку, робитиму це також. Звісно, можна сподіватись, що організм переможе сам. Але, дивлячись на історію взаємин людства з грипом, така «природна» опірність до коронавірусу з’явиться через кілька поколінь. І це ще не точно.
Читайте: Максим Карпаш: Газова пандемія
Висновки для мене. Рішення про вакцинацію було правильним. Тимчасове зниження загального імунітету призвело до проблеми із захистом на фоні загального спалаху. Організм давав інші сигнали про це, отже слід бути уважнішим.
Висновки для суспільства. Уряд, місцева влада, ЗМІ та вчені-медики повинні багатократно збільшити зусилля щодо пояснення принципів вакцинації взагалі. У хід має йти усе: фото дітей і дорослих, які помирають в муках від таких хворіб, як поліомієліт, дифтерія, кір, правець і багато інших. Людство майже забуло про них саме завдяки вакцинації. Час нагадати.
