Останніми роками майже щодня проходжу мостом з Пасічної на роботу і назад. Складно не помітити, як він «втомився». Його з запізненням підмальовують, латають дорожне покриття, кілька тижнів тому заасфальтували пішохідну частину. Нещодавно міська влада оголосила про зупинку руху мостом задля виконання ремонтних робіт, перенесених на початок 2022 року.
Інколи, йдучи мостом і вчергове відчуваючи, як він дрижить від багатотонної вантажівки, згадую свою історію для студентів на тему технологічної безпеки. Короткий її зміст був таким, пише Максим Карпаш для Репортер.
«Уявіть, що проєктувальники й будівельники мосту на Пасічну в далекому 1971 році, після урочистого його відкриття, залишили у документації пересторогу, що рівно через пів століття, наприклад, 7 жовтня 2021 року, рух мостом слід повністю перекрити. Можна взяти кінокамери та фотоапарати та зазнимкувати його падіння».
Читайте також:
Далі у нас відбувалась дискусія, чи можливе таке точне прогнозування та наскільки ймовірно, що подібний прогноз справдиться? Студенти запускали в хід як доволі логічні – «ми не можемо усе передбачити», «навантаження на міст постійно зростає, «повінь 2008 року теж неможливо було передбачити», так і більш емоційні – «його будували по-радянськи й точно не зробили добре», «його давно треба закривати» і т. д.
Усе це стало гарною ілюстрацією до єдиної відкритої статистики про стан системи технологічної безпеки в Україні від 2003 року. А вона була така: «В країні експлуатується понад 28 тисяч залізничних та автомобільних мостів. При цьому 14 % залізничних перебувають у незадовільному технічному стані, близько 2 % із них потребують негайного капітального ремонту чи реконструкції. Не відповідають правилам експлуатації 46 % автомобільних мостів загального користування та 72 % – комунальних».
Читайте також:
Зрозуміло, що наш міст за останні роки свого стану не покращив. Відповіддю на цю ситуацію є багаторічна епопея з новим мостом, який має з’єднати вулиці Хіміків і Надрічну. Інакше Пасічна може стати півостровом з усіма наслідками.
Разом із тим сухі інженерні міркування й нинішній рівень знань у цій сфері диктують наступне. Спочатку слід встановити реальний технічний стан мосту з усіма конструкціями, визначити поточний рівень навантаження та спробувати спрогнозувати його в майбутньому. Так зараз чинять у світі та Україні з усіма подібними чи навіть потенційно більш небезпечними об’єктами.
Наприклад, ті самі 50 років уже давно минули для енергоблоків теплових та атомних електростанцій, гідроелектростанцій на Дніпрі, а також для багатьох мостів в Україні. Так, 2019 року вчені інституту електрозварювання імені Патона досліджували прогони легендарного однойменного мосту в Києві, виявили серйозні корозійні пошкодження й надали рекомендації, де і що треба ремонтувати.
Отже, враховуючи, що маємо ще майже півроку до початку наступного сезону будівельних робіт, вважаю за доцільне провести дослідження технічного стану Пасічнянського мосту уповноваженими на це установами. Це дозволить встановити точні обсяги дійсно потрібного ремонту, а найголовніше – додасть упевненості нам усім в його безпечності. А я б використав результати тих досліджень для наступних прикладів студентам. Сподіваюсь, хтось із них потім проєктуватиме, будуватиме, ремонтуватиме, досліджуватиме.
