Цього разу Репортер у своїй постійній рубриці відзначає начальника Явірницького пошуково-рятувального відділення Василя Фіцака – за те, що добре робить свою роботу і думає наперед – як запобігти та вберегти. Зрештою, як і багато наших карпатських рятувальників.
Так, нещодавно за його ініціативи та волонтерів фундації «Карпатські стежки», якою керує Василь Фіцак, а ще з рятувальниками Явірницького відділення вони промаркували туристичні маршрути та встановили стовпи з інформацією для тих, хто піде на Чорногору взимку. За словами Фіцака, це така підготовка до зими. Загалом поставили 40 стовпів і понад 100 табличок.
Так, 13 стовпів вже є на відрізку від зони лісу з боку озера Марічейка до вершини Попівана. Ще 27 – на ділянці від вершини до перемички під Смотричем. Ці стовпи стоять через кожні 120 метрів, мають знаки маркування маршруту й нумерацію.
«Нумерація йде знизу, аби людина бачила, що вона йде з 13 стовпа через кожні сто метрів бачить 12, 11, 10, – пояснює Фіцак. – Це дозволяє їй орієнтуватися, а, крім того, розраховувати свої сили. Також через кожні 20 метрів будуть допоміжні арматурні стовпчики. Відповідно, це все є безпека. Наша ціль – не лише допомогти та врятувати, але й запобігти».
У місцях, де є лавинонебезпечні ділянки, встановили попереджувальні таблиці. Василь каже, багато людей взимку ходить літніми маршрутами, а це дуже небезпечно.
«Хочемо ще в Шибеному встановити картосхеми з зимовими маршрутами на Попіван, у Дземброні, а також на самій горі, – говорить рятувальник. – На них будуть показані безпечні шляхи пересування взимку».
Рятувальникам нерідко доводиться супроводжувати людей, які втратили орієнтування через складність рельєфу чи обмежену видимість. А так туристи матимуть можливість перенести ці стовпи на GPS-пристрій і мати їх координати.
Цю підготовку до зими рятувальники й волонтери роблять власним коштом. За всі розхідні матеріали заплатили сам Фіцак і його товариші, які допомогли з друком лавинних і номерних таблиць.
За словами Василя, таблиці також потрібні на інших популярних маршрутах – на Говерлу, на Боржаві, на Свидовці, на Чорногірському та Мармароському хребтах.
Цьогоріч Фіцак самотужки відновив близько 70 км туристичних шляхів.
Оновлював маркування, прорізав зарослі стежки. Загалом, за його словами, в Українських Карпатах, а це Прикарпаття, Чернівецька й Закарпатська області, за останні 20 років волонтери проробили понад 2300 км шляхів. Каже, усі маршрути потребують відновлення кожні чотири-п’ять років. У високогір’ї – кожні два-три, бо вигорають.
«Потрібно постійно моніторити, – говорить Василь Фіцак. – Це, як ремонт дороги – розмітка, знаки – усе має бути в належному стані. Знову ж таки, це знижує небезпеку».
До теми: Навіщо людям гори, та як у Франківську стати справжнім альпіністом (ФОТО)
Також розповідає, що через карантин туристів цьогоріч у Карпатах було значно менше, тому й менше серйозних випадків. Зазвичай туристичний сезон починає спадати з листопада. А далі трафік зростає з лютого, бо довший світловий день і твердий сніговий покрив, який дозволяє пересуватися.
Сподіваємося, що зима мине без особливих пригод, та в разі чого – чорногірські рятувальники напоготові.
Карпати звучать трембітами. Як гуцули оживляють легенди (ФОТО)
Comments are closed.