Більше мовчати не можна!

Якщо ви не чули жодного фейку про коронавірус, то, скоріш за все, під час карантину відмовились від засобів зв’язку.

Нісенітниці про поширення хвороби, її профілактику чи наслідки ширяться зараз абсолютно всюди – в інтернеті, в месенджерах, у ЗМІ. Тому нині вкрай важливо не лише регулярно мити руки, а й навчитися перевіряти інформацію, пише «Репортер».

З горла в легені

Умовно користувачів соцмереж, які поширюють фейки про коронавірус, нині можна поділити на три категорії. Це ті, хто сіє паніку, ті, що заперечують існування вірусу, а також ті, хто точно знає, як краще діяти, аби захиститися від хвороби.

От наприклад, деякі «медичні експерти» поширюють інформацію, що звичайна горілка є такою ж ефективною, як і антисептик для дезінфекції поверхонь від коронавірусу. Інші ж запевняють, що вірус вбивають сода чи оцет. І перше, і друге – дурниці.

Щодо горілки, то тут усе просто – вона має 40 % спирту. А в рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) чітко написано: для повної та ефективної боротьби з вірусами на поверхнях концентрація спирту має бути вищою за 60 %. Про це також постійно нагадує Центр громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я.

А от з содою та оцтом усе значно веселіше. У повідомленнях, які поширюються в месенджерах, йдеться про те, що коронавірус, до того, як потрапити в легені, живе в горлі чотири дні. Тоді ніби з’являються перші симптоми. А полоскання горла водою із сіллю та оцтом (содою) допомагає його знищити.

По-перше, вірус не живе в горлі, а потрапляє до організму людини через слизові оболонки. Водночас біль – це лише один із симптомів захворювання. У ВООЗ наголошують: інкубаційний період вірусу – 14 днів. Тобто, саме в цей період людина може бути носієм, але не хворіти сама.

По-друге, полоскання горла оцтом може призвести до важких хімічних опіків. Звісно, ви можете застосовувати соляні або трав’яні розчини – це може прискорити одужання при звичайній застуді. Проте наукових даних про профілактику респіраторних інфекцій, зокрема й коронавірусної, немає.

До теми: Терміново! Просили передати! Як не повестися на фейк про коронавірус (ФОТО, ВІДЕО)

Ну, а ще ви мабуть чули, що від зараження врятує гаряча ванна, коронавірус викликає безпліддя, COVID-19 передається через укус комара тощо. Звісно, те, що це фейк, зрозуміє кожен, хто не прогулював у школі уроки біології. Проте, судячи з кількості поширень цієї інформації, з освітою в Україні ситуація значно гірша, ніж з коронавірусом.

Теорія змови

Є також фейки, які одразу й розпізнати важко. Нещодавно у Facebook-спільнотах почало поширюватися відео, де нібито українські фермери викидають свій урожай через коронавірус. Підписи до відео були різними: від «овочі псуються, бо закриті ринки» до «урожай залишається на полях, бо супермаркети скуповують імпортні продукти».

Насправді ж, це відео не має жодного стосунку до українських фермерів. Кадри були відзняти у Краснодарському краї (Росія). Якщо знайти оригінал відео, то там можна почути, як російський фермер розповідає, що викинув партію огірків, бо покупець кілька днів не забирав овочі і вони втратили товарний вигляд.

Читайте також: Карантин диктує зміни. Сім позитивних речей серед суцільного негативу

Дуже популярними в соцмережах є дописи на кшталт: «Коронавірус! Наймасштабніший обман за всю історію людства! Більше не можу мовчати». Суть цих постів, як правило, в тому, що насправді коронавірусної інфекції не існує, а сама епідемія – змова країн G7. Деякі «аналітики» запевняють, що керівництво країни «розводить істерію» довкола COVID-19, аби «заробити на звичайних людях».

От, буквально на днях ми натрапили на відео, де один відеоблогер 45 хвилин розповідає, що коронавірус – це афера XXI століття. Мовляв, коронавірус – це механізм впливу, залякування та зомбування людей. А ще, звісно ж, що це «змова мирових еліт і побудова нового суспільства, де кожна людина та її кошти будуть під контролем». І хоча «експерт» розповідає те все українською мовою, дуже добре відчувається, що щелепа в нього «русскоязычная».

За словами голови аналітичного департаменту Центру контент-аналізу Артема Захарченка, різноманітні конспіративні теорії в нас таки полюбляють. Та й не лише в нас. Тим паче, люди звикли до думки, що хтось завжди кимось керує, і це цілком підпадає під теорію, що вірус надуманий.

«Насправді, усі ці теорії запускалися не для України, – розповів в ефірі «Громадського радіо» Артем Захарченко. – Та оскільки в нас інформаційний простір відкритий, то до нас доходять як російські фейки, так і американські. Тобто вони в нас експортовані з-за кордону».

Усе треба перевіряти

Співзасновниця незалежної української організації StopFake Ольга Юркова розповідає, що фейки створюються з різною метою. Якщо це стаття, то її, скоріш за все, опублікували, аби підвищити відвідуваність сайту.

«Головна ознака фейкової інформації – галасливий заголовок, – каже Ольга Юркова. – Пишуться вони не лише для того, аби привернути увагу читача, а й щоб викликати у нього емоції – обурення чи співчуття. Якщо ви бачите заголовки на кшталт «Шок!..», «Сенсація!…», «Це більше не можна приховувати…», то це, скоріш за все, маніпуляція. Відкривши текст, ви побачите, що там немає нічого шокуючого. Але, на жаль, дуже багато людей поширюють такі статті, навіть не читаючи».

Окрім заголовку, варто звертати увагу й на фактаж. Досить часто у фейкових новинах не вказується, де й коли сталася подія.

«Чим більше конкретних фактів, тим більша ймовірність, що це сталося насправді, – пояснює Юркова. – Якщо конкретики нема, то це фейк на 99 %. Якщо якийсь фактаж таки є, то його треба перевірити. Найпростіший спосіб – забити в пошуковик і знайти першоджерело. Якщо ця інформація розміщена на певному сайті, то перевірте, чи можна йому довіряти. Зайдіть в розділ «про нас», подивіться контакти. Якщо цих контактів нема, то, скоріш за все, це так званий «зливний бачок», створений, аби заробляти на переглядах».

Читайте також: Народити під час пандемії: репортаж породіллі з Івано-Франківського ОПЦ (ФОТО)

Якщо ж джерелом інформації є конкретна людина, то варто дізнатися, чи справді вона є фахівцем у певній галузі.

«В нас зараз блогери коментують усе, що завгодно. При цьому роблять якісь свої непрофесійні висновки, які не варто брати до уваги й поширювати, – говорить Ольга Юркова. – Також є багато маніпуляцій з дослідженнями. Нібито хтось десь провів дослідження, яке показало, що коронавірус – це найстрашніша хвороба, або навпаки. До цього треба підходити обережно. Проблема справді мобілізувала вчених у всьому світі, і багато досліджень публікуються без наукового рецензування. Але для цього є спеціальні сайти, де вказується, що в тексті викладена виключно думка автора. Натомість, маніпулятори беруть цю сиру, так би мовити, інформацію і викидають її в інформпростір».

Доволі популярною нині є і фейкова реклама. Тобто, виробники ліків, аби продати більше своїх препаратів, розповідають, що вони допомагають запобігти коронавірусу чи навіть вилікувати його.

Наприклад, ще у березні на телебаченні та в YouTube з’явилася реклама препарату «Декасан». «Діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси!», – йшлося у ролику. У МОЗ наголошують: жодний препарат у світі сьогодні не здатний побороти коронавіруси в організмі людини. Тож довіряти такій рекламі не варто. Згодом цю рекламу видалили, а гендиректор компанії «Юрія-Фарм» вибачився за дезінформацію.

Та найнебезпечніші – ті фейки, які поширюються з метою пропаганди.

«Нині велику кількість фейків поширює Росія, – каже Ольга Юркова. – Вони спеціально «розганяють» меседжі, спрямовані зруйнувати довіру людей до влади. Я не кажу, що влада в нас ідеальна, але… Ці фейки також провокують конфлікти між різними соціальними групами. Тобто їхня мета – усіх між собою пересварити».

Читайте також: Прокляття головного лікаря. У цивільному шпиталі Станиславова багато керівників помирали передчасно

Аби вберегти себе від пропагандистських вкидів, Юркова радить вибрати для себе одне чи два джерела, які не грішать фейками, й лише звідти черпати інформацію. А сидіти цілими днями в соцмережах точно не варто, від того ми стаємо лише менш критичними.

Також потрібно прислухатися до заяв офіційних організацій. Таких, як ВООЗ, Національна служба здоров’я України, Центр громадського здоров’я. Бо ж експерти можуть помилятися, але вони – значно надійніші за анонімного «знайомого лікаря» або дивного дядька з дивним дипломом.