Коронавірус перетворив наш, здавалося б, стабільний світ, на якийсь науково-фантастичний фільм. Десятки тисяч загиблих, майже два мільйони хворих, одна з найбільших економічних криз. Втім, навіть у найчорніші дні, є проблиски світла.
«Репортер» зібрав сім речей, які дають надію у важкі часи.
Ставка на медицину
У 2000 році люди говорили, що нове століття пройде під знаком прогресу в медицині та науці, адже минуле було технічним. У перші 20 років цей прогноз не справдився: мутація нового виду коронавірусу захопила світ зненацька – майже як колись іспанка.
Крім того, епідемія показала слабкість медичної системи у багатьох країнах. Що вже й говорити за Україну, де медицина лише взялася за реформи. Але, можливо, тепер, коли ці проблеми вийшли назовні, їх нарешті почнуть вирішувати. А у населення, в свою чергу, мала б зрости довіра до вакцинації.
З роботою буде важче. Що чекає франківців на ринку праці після карантину
Очевидно, що в наступні роки охорона здоров’я стане пріоритетом по всьому світу, бо вже прогнозують наступні епідемії – усі налякані й будуть готуватися.
Школа по телевізору
Так, проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» не критикував лише лінивий. Антарктичні ведмеді, Австралія в Антлантиці, Ліванський орден і т. д. Але раніше не було й цього.
До того ж, проєкт від Міносвіти – не єдиний. Наприклад, франківські вчителі теж записали відеоуроки, які показують по місцевих каналах. А багато з них просто щодня проводять заняття по Skype, роблять відеоконференції, де пояснюють учням новий матеріал й виправляють їхні помилки.
У всякому разі, ці винаходи залишаться у школі на майбутнє. І наступні карантини – хоча б у щорічну епідемію грипу – вже будуть не додатковими канікулами, а таки продовженням навчального процесу.
Допоможуть технології
Сучасні технології дісталися не лише до школи, а й в усі сфери життя. Навіть у найбільш консервативні – такі, як церква. Зараз практично усі храми проводять служби перед відеокамерою, пряму трансляцію можна переглядати у соцмережах або по телевізору. Чому б не зробити це традицією, щоб надалі немічні старенькі, яким важко йти до церкви, могли послухати службу вдома?
Те саме стосується і онлайн-нарад місцевої влади, які стали доступними для всіх у Facebook, а колись туди ходили лише журналісти. Щоденні звіти міського голови про ситуацію з коронавірусом – чому б їх не залишити і в майбутньому, хоча б раз на тиждень, і звітувати про стан справ у місті?
Також працівники, які колись відсиджували в офісах з 09:00 до 18:00, тепер виконують роботу з дому і не стали від того менш продуктивними. Тож тепер багато професій мають шанс стати гнучкішими.
Гігієна – кращий друг
Зараз кожен знає, що руки треба мити дуже часто, рахувати до 20, ретельно милити між пальцями… Але, знаєте, що? Це потрібно робити завжди, а не тільки, щоб захиститися від коронавірусу!
Вчені кажуть, що саме на руках люди переносять мільйони бактерій. Якщо правильна гігієна рук стане звичкою, може, вдасться трохи зменшити і регулярні епідемії грипу, ГРВІ, шлункових інфекцій… Бо, погодьтеся, було б добре, якби відтепер люди завжди чхали лише в лікоть, не хапали в руки морозиво одразу після того, як потрималися за поручні у маршрутці та залишалися вдома, коли захворіли.
А ще – як зараз дезініфікують вулиці й супермаркети! Було б добре й цю традицію зберегти.
Цінам на карантині добре. Що нині дорожчає у Франківську – репортаж із магазинів
Планета на паузі
Так, слова «природа очищується» вже стали анекдотом. Але це правда. Минулий 2019 рік запам’ятався ще голоснішими закликами екологів звернути увагу на планету. Нам пророкували тайфуни, посухи, пожежі, якщо масове виробництво, транспорт і підприємства не зменшать обороти. Тотальний карантин «подарував» планеті перерву.
У великих містах Європи – у Парижі, Римі, Мадриді – знизилася концентрація діоксиду азоту, повідомили вчені з Королівського нідерландського метеорологічного інституту. Французька організація з моніторингу якості повітря Airparif також зауважила, що у Парижі значно знизився рівень вуглекислого газу, а повітря стало найчистішим за 40 років. У Венеції, місті яке вже десятки років страждало від масового туризму, очистилися канали. У Нью-Йорку загазованість впала майже на 50 %. А мешканці індійського штату Пенджаб вперше за 30 років побачили гірський хребет Гімалаїв на відстані понад 100 км – так очистилося повітря.
Україна – не виняток. У Києві зафіксували набагато нижчий рівень забруднення повітря. Та й на франківських вулицях стало легше дихати, хоч трохи заважає маска…
У театр на перший ряд
В умовах карантину світові театри та музеї зробили безкоштовний доступ до своїх архівів. Так, будь-яка постановка – це ще й атмосфера, якої бракує вдома на дивані. Але у багатьох франківців, можливо, ніколи не буде шансу подивитися оперу у Відні чи п’єсу в лондонському «Глобусі», а тепер постановка доступна «як з першого ряду», а інколи – ще й з субтитрами.
Музеї давно пропонують віртуальні екскурсії своїми коридорами – можна принаймні планувати, куди піти в наступні поїздки, коли кордони відкриють.
Крім оркестрів класичної музики, сучасні зірки у соцмережах влаштовують імпровізовані концерти. Пограти для слухачів зі свого дому встигли, наприклад, Джон Леджент та Pink.
Волонтери поруч
Під час біди завжди є шанс показати людяність. Кількість волонтерських ініціатив зросла й тепер. Лише в одному Франківську охочих допомогти не бракує.
Від карантину найбільше страждають старі люди, яким немає кому принести продукти чи ліки. Тому франківці долучаються до ініціативи ГО «Спілка волонтерів Прикарпаття» і щодня розвозять продукти самотнім стареньким.
Кур’єри добра. Як франківські атовці та волонтери допомагають стареньким під час карантину (ФОТО)
Не забувають і про бідних та безпритульних. Спільнота святого Егідія продовжує влаштовувати обіди для знедолених, а тепер ще й запустили флешмоб #Допоможу_чим_зможу і закликають небайдужих готувати їжу – часу нині є достатньо. Люди відгукуються: хтось готує, хтось просто кидає гроші на картку.
Також франківські волонтери не раз передавали медикам і поліцейським засоби спецзахисту, яких завжди бракує. Наприклад, франківський підприємець Олексій Трелевський виготовляє захисні щитки для медиків і розгалужувачі до кисневих систем у лікарні. Франківці долучаються і оплачують собівартість щитків для лікарів. Коштує не багато: 65 грн, включаючи роботу.
Багато прикарпатців зголосилися розвозити медиків на роботу, інші самі шиють маски для лікарів і не беруть гроші… Завдяки таким людям з’являється впевненість, що ми все переборемо разом.
