Хоч би один розділовий знак поставив автор цих табличок! Напевно, лише Микола Азаров і Дмитро Табачник, відомі любителі української мови, могли познущатися з неї таким чином. Один – від незнання, інший – від великої «шани». Хоча, навряд чи ці пани живуть у Івано-Франківську на вулиці Василіянок.

Зняти, замовити, купити. Знайти собі трохи тілесного задоволення нескладно навіть у Франківську. Навіть попри те, що від гостей з інших міст доволі часто можна почути компліментарні висловлювання про нібито аж надмірну цнотливість франківчанок. Буцімто у Києві чи Дніпропетровську чи не на кожному кроці – бери – не хочу. А тут треба ноги виходити, щоби знайти оті «злачні» місця чи панянку за гроші.

Прилавки на ринках і супермаркетах тішать око – таке різноманіття кольорів, свіжі огірки та помідори, капуста, цибулька, редиска, зелень. Як тут не купити, коли ж як не влітку запасатися вітамінами? Але разом з корисними речовинами в городині є немало і шкідливих.

З вулиці Франка зникли двоє «лежачих поліцейських», які колись стерегли пішохідні переходи між школами №5 та №3. Автомобілі тепер не дуже пригальмовують на цьому відрізку, а тут завжди багато дітей. Поліцейські зникали поступово, сегмент за сегментом, поки їх не стало взагалі. Тепер їхню функцію виконує хіба що знак на узбіччі. Цікаво – чи повернуться поліцейські, чи вслід за ними зникне і знак?

Минулого тижня ми підбили підсумки креативного конкурсу «Репортер очима читачів». Переміг Ігор Рихлевич, лікар з Рогатина. Він виграв путівку на шопінг-тур до Будапешту та Відня.

Трохи більше року тому в Новошино приїхав нікому не відомий священик – Іларій. Він побудував капличку на городі однієї з місцевих мешканок і зайнявся цілительством. Хто його туди направив – зараз ніхто не знає. Село розбилось на два табори – прихильників і супротивників.

КП «Водоекотехпром» активно бореться із боргами. Кілька останніх місяців боржникам просто відключають каналізацію – навіть без входження у квартиру. Працівники підприємства заходять на дах будинку і, працюючи спеціальним пристроєм «Опера», по трубі можуть відключити стоки окремо будь-якому помешканню.

Тим, що час від часу старовинні івано-франківські будинки руйнуються, вже мало кого здивуєш. Та видається, що це набирає масового характеру.

Полюбити футбол легко. Треба просто, щоби друзі притягнули тебе на матч, побачити гру (якщо наші виграють, то ще краще), відчути той дух, поскандувати разом з усіма щось на кшталт «Ста-ні-сла-вів!». Не вчуєшся, як захочеш на футбол знову.

У шухляді палати опікового відділення обласної клінічної лікарні, де лежить чотирирічна Оксанка, її фото оброблене на комп’ютері. Усміхнене красиве дитя – у пишному платтячку та з віночком на голові. Такою Оксанка собі подобається…

Цілу «батарею» невеликих клумб іванофранківці можуть спос­терігати по вулиці Незалежності, на автобусній зупинці, одразу за залізничним мостом. Навіть у центрі міста їх не побачиш у такій кількості, а тут в одному місці – аж 27 штук.

У івано-франківській вечірній школи №1, у слідчому ізоляторі, 27 травня пролунав останній дзвоник. Він сповістив не про вихід учнів на волю, а про кінець навчального року.

Очевидно, іванофранківці отримують неабияке задоволення від власноручного дизайну смітників. Не так давно у нашому «ґудзику» відзначився «унітаз» біля «Епіцентру», а цього разу маємо випадок аналогічного застосування… друшляка.

Одна з найочікуваніших мистецьких подій року в Івано-Франківську – восьмий регіональний фестиваль «Прем’єри сезону» – завершився гідно, яскраво та несподівано.

Реформа комуналки дасть можливість ЖЕО заробляти «на стороні» та не дозволить їм халявити на основній роботі. Напевно.