Літо закінчується кавунами. Вони всюди: на ринках, у магазинах, при дорозі. Іванофранківці залюбки купують їх на стихійних ринках, заспокоюючи себе тим, що середина серпня — сезон, а тому їсти можна. Навіть без документів на товар і в придорожній пилюці.

Таку картину побачив «Репортер» на вулиці Грушевського у п’ятницю, 3 серпня. Автобус із польськими туристами наткнувся на широко припаркований мікроавтобус Mercedes-Benz. Його водій, певно, не дуже замислювався над тим, що значно звузив проїжджу частину.

Уже роками вулиця Січових стрільців у Франківську є місцем чи не найбільших автомобільних заторів. Корки, які тягнуться в напрямку головпоштамту, доповнюють маршрутні автобуси, що повертають з Коновальця та рухаються у протилежному напрямку — до Незалежності. Невже цьому не можна зарадити?

Усі вже, напевно, звикли до нарікань на адресу «Єдиного розрахункового центру». Десь тарифи зросли, когось не влаштовує якість послуг, комусь не зарахували переплату за комуналку. І то лише з боку споживачів. Натомість, контролюючі органи теж не дають спокою комунальникам-реформаторам — ходять, перевіряють, шукають. І недавно щось таки знайшли…

Нещодавно Верховна Рада ввела послаблення в закон про державні закупівлі. Більше не треба перейматися оприлюдненням інформації про тендери, створювати конкурентне середовище чи думати про прозорість. Держава дозволила владі, окремим управлінням чи комунальним підприємствам купувати необхідні товари та послуги без зайвих проблем. Звісно, за бюджетні гроші.

Які дивовижні лікарські засоби нам тільки не пропонують? Чаї, настоянки, мазі, масажери — усе це різноманіття лікує чи не від усіх хвороб на світі, принаймні, так запевняють їхні продавці. «Репортер» зробив невеличкий експеримент — ми хотіли дізнатися, чи легко нашим людям продати щось зовсім звичайне під виглядом цілющого…

Протягом серпня цього року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» спільно з державними судовими виконавцями буде вилучати майно в абонентів, які найбільше заборгували за водопостачання та водовідведення.

Цей франківський дитячий магазин на вулиці Галицькій має назву «Кіндер», що в перекладі з німецької означає «дитина». Не важко зрозуміти, що тут продають товари для дітей.

Незабаром Україна святкуватиме 21 річницю Незалежності. В Івано-Франківську так названа одна з центральних магістралей міста. Та є ще одне місце, яке має стосунок до цієї дати — вулиця 24 серпня. Попри гучне ім’я, місту має бути соромно за таку вулицю.

«Ми є те, що ми їмо» — ця приказка стара, як світ. І, звісно, жодна з господинь не мріє нагодувати свою сім’ю неякісними чи зіпсованими харчами. На жаль, нині і виробники, і продавці знають дуже багато способів того, як таке «щастя» продати. Тож як не обманутися?

На Прикарпатті відібрали кандидатів для нагородження відзнакою «Зірка «Патріот України». Але, кажуть, дають її не задарма.

У селі Новиця Калуського району мешканці щільно закривають вікна та двері, бо вже несила дихати смогом, який йде від торфовищ. Селяни бідкаються: щороку горить і смердить все більше й більше. При цьому сільрада вибиває кошти на техніку для перекопки торфовищ, а екологи та пожежники скаржаться на селян — мовляв, ті самі підпалюють траву, аби не косити.

Недавно перед експоцентром на вулиці Січових стрільців (будинок колишньої обласної друкарні) встановили контейнерний майданчик. Наразі, поки його не захарастили, тут усе ніби акуратно: майданчик відділили парканом, усе виклали плиткою, зробили зручні з’їзди для сміттєвих баків (от би для людей такі тротуари були…).

«Європейці, мийте машини вдома» — таке звернення хтось вивів балончиком на стіні магазинчика біля «німецького» озера у мікрорайоні Пасічна.

Освіта потребує приміщень. Саме про це останні роки не припиняє говорити влада різних рівнів. Брак площі під дитячі садки в Івано-Франківську (а по Україні ще й під школи) змушує шукати її будь-яким чином. Тим більше, далеко ходити не треба. Адже у попередні роки купу освітніх закладів як не віддали в оренду приватникам, то передали під якусь іншу установу. Але й забрати назад теж непросто.