Дощові решітки, каналізаційні люки, крани, електролічильники, ліфтові котушки, бордюри та колеса зі сміттєвих контейнерів – усе це іванофранківці крадуть у комунальників та навіть у себе самих. Уже доходить до абсурду: крадуть труби у власному підвалі, а потім жаліються, що немає тепла. А от розкриття таких злочинів, м’яко кажучи, бажає бути кращим.
Україна тримає курс на захід. Проте, коли постає питання виконувати умови Євросоюзу, то далеко не всі українці до того готові. Одним із гострих питань і для політиків, і для громадськості є толерантність до секс-меншин. Наприклад, депутати Верховної Ради проаналізували, що вони таки не знайдуть 226 голосів, щоб проголосувати за законопроект, який забороняє дискримінацію цих самих меншин. Тому вирішили обійтися без цього. Та чи насправді все так гостро?
Уже третій рік будівельна компанія «Благо» бере участь у державних програмах придбання житла в Івано-Франківську. Протягом цього періоду 108 сімей за підтримки держави отримали якісне житло за доступною ціною. Про переваги участі у цих програмах для прикарпатців розповів співзасновник компанії «Благо» Роман Коржак.
Держкомітет статистики минулого року визначив Прикарпаття у списку регіонів, де серед мешканців лідирують інфекційні хвороби. Чи покращиться статистика цього року, особливо серед дітей? Адже у школах області правоохоронці знаходять неякісні продукти. А поки наших дітей годують невідомо чим, чиновники лише розводять руками.
Останні п’ять років КП «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління» (ДРЕУ) не вилазить із боргівЩе десять років тому в Івано-Франківську було три комунальні підприємства, які займалися дорогами: «Автошлях», ОШРБУ-1 та ДРЕУ. «Автошлях» спеціалізувався на капремонтах, інші два робили і поточні, і капітальні. Проте, протягом перших років головування Віктора Анушкевичуса (він став міським головою у 2006-му) «Автошлях» і ОШРБУ-1 приватизували. Ремонтувати дороги почали різні приватні фірми, а ДРЕУ просто робило все, «що падало з воза».
На Прикарпатті заговорили про скорочення ліжко-місць у психлікарнях. Тепер люди бояться, що хворих побільшає на вулицях.
Колись мудрі сказали: «Скільки мов світу ти знаєш – стільки раз ти людина». Цей вислів належить або «великому українському поету» Антону Павловичу Чехову, або Карлу V з династії Габсбургів.
Два тижні тому депутат міськради Ростислав Кукурудз публічно підняв питання ігрових автоматів в Івано-Франківську. З того часу управління торгівлі разом із міліцією перевіряє їхню діяльність. Адже в місті того достатньо, і всі, кому треба, про це знають. Чому ж вони досі функціонують?
Добре відомо, що в Україні заборонена дискримінація при прийомі на роботу. Будь-яка – статева, вікова, релігійна, расова. Мінсоцполітики навіть грозиться штрафувати роботодавців, які в оголошеннях про вакансію вказують вимоги щодо віку чи статті кандидатів. А таких оголошень по Франківську – море.
Минулого тижня «Міс Україна», франківчанка Анна Заячківська вилетіла на острів Балі, де вона боротиметься за корону найкрасивішої дівчини світу. Як це часто буває, подія одразу обросла скандалами у ЗМІ – мовляв, Анна заявила, що відправили її туди без грошей, уже встигла посваритися з росіянкою – сусідкою по кімнаті, та й узагалі сам конкурс пікетують мусульмани. Як же ж воно є – у розмові з наставницею Анни, директором модельного агентства «Ювента» Тетяною Терсеновою-Заводовською.
«Ще трохи і вибухне» – під таким гаслом понад два місяці тому вийшли пікетувати міліцію кілька десятків молодих франківців. Покричали, розійшлися та й забули про захід. Але одному з них забути не дали. Адже для студента університету нафти і газу Станіслава Галюка ця акція не закінчилася донині. Два місяці він ходив у міліцію на допити та опізнання. А минулого тижня його оголосили підозрюваним, скоро, обіцяють у міліції, буде суд. За що?
Уже другий тиждень на вулиці Драгоманова в Івано-Франківську лежить купа залишків будматеріалів. Робили дорогу, от і залишили.
Минає три роки, як діють повноваження Івано-Франківської міської ради VI демократичного скликання. Більшість часу позаду, адже загальний термін каденції – п’ять років. Перед виборами нинішні обранці, особливо мажоритарники, обіцяли багато, а що зробили? Хтось уже й забув, тож ми нагадаємо.
Відомий журналіст української служби «Голосу Америки», виходець з Івано-Франківська Андрій Годованець прожив у США майже дев’ять років. Цього літа він повернувся в Україну і з липня працює ведучим новин на каналі ТВі. На жаль, українці, які досягли успіху за кордоном, значно частіше їздять додому в гості, ніж вертаються назавжди. Тим приємніший виняток прикарпатця.