Мешканці села Чукалівка забили на сполох. Мовляв, на їхніх городах замість врожаю росте цвинтар. Як з’ясувалось, проблема назріла давно, проте до нині люди сподівались, що вона вирішиться сама собою.
Усе впирається в гроші
Питання міського кладовища в Чукалівці виникло ще у 2002 році. Тоді сільська рада уклала угоду з департаментом житлово-комунального господарства Івано-Франківської міської ради про те, що село виділить 5 га під кладовище. Натомість міськрада реконструювала у Чукалівці будинок культури.
Десь у 2010-му ховати франківців вже не було де, і цвинтар посунувся на розпайовані землі, а вони за межами села і розпоряджається ними обласна рада. Відтак місто почало викуповувати ці паї під соціальні потреби, тобто для розширення зони поховань.
«На сьогоднішній день проблема полягає в тому, що людей не влаштовує ціна, яку пропонує міська рада, – пояснює землеупорядник Чукалівки Антін Терешкун. – Ті, хто першим продав землю, отримали значно більше того, що людям пропонують зараз. Зокрема, люди, які продали паї до 2015 року, отримали 4376 грн за сотку».
Так, мешканка Чукалівки Марія Шібель отримує листи з проханням продати землю вже протягом двох років. Однак вона не поспішає цього робити, бо переконана, що її пай коштує дорожче.
«Минулого року ми були на прийомі у міського голови Руслана Марцінківа, – розповідає пані Марія. – Він нам сказав, що якщо ми не погоджуємось із запропонованою ціною, то маємо зробити оцінку землі. Ми зробили, і одні паї ПП «Прикарпатський земельний центр» оцінив у 5100, а інші – в 6300 грн. Але ці гроші нам платити не хочуть».
Однак, землі ще не викупили, а захоронення йдуть повним ходом. Наприклад, ділянка Михайла Суша вже заповнена могилами, хоча грошей чоловік ще не отримав. Каже, хотів продати землю ще минулого року, але юрист, який займався оформленням документів, захотів отримати 10 % від отриманої суми.
«Я розумію, що юрист не буде працювати задурно, але скажіть нам рахунок і ми перерахуємо гроші за його послуги, а не 10 % відсотків готівкою, – обурюється чоловік. – Виходить, якщо моя ділянка коштує 250 тис грн, то я маю віддати ще 25 тисяч лише юристу. А на судову тяганину підуть роки».
Процес зрушився
Керівник комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Андрій Хруник пояснює, що паї були роздані людям під ведення сільського господарства. Крім того, закон передбачає, що ці землі можна відчужити лише під суспільні потреби.
«Зараз міська рада може або викупити ці землі, або запропонувати власникам аналогічні ділянки десь в іншому місці, – каже Андрій Хруник. – Та якщо говорити відверто, то ці ділянки ніхто ніколи не обробляв. Тому у 2013 році на сесії міськради вирішили ці землі викупити».
На той час, розповідає посадовець, документи на землю мали далеко не всі. Адже переважно власниками паїв є люди похилого віку, які отримали їх після розпаду колгоспів.
«Наразі невикупленими залишаються вісім ділянок, – говорить Андрій Хруник. – Але потрібно розуміти, що міська рада викупляє ці паї за державний кошт і, відповідно, мають бути офіційні документи, які підтверджують їхню вартість. Як показує оцінка земель, їхня ціна суттєво не змінилась. Так, минулого року бюджетна комісія міської ради заклала 2,5 млн грн під викуп цих паїв, але через цей конфлікт купівля так і не відбулась».
Наразі власники трьох ділянок уже погодились їх продати. Це приблизно 1 га землі, ділянки вистачить на рік поховань. У бюджеті вже закладені кошти для купівлі цих паїв. Потрібне лише рішення сесії, згідно з яким департамент житлової, комунальної політики та благоустрою спільно з управлінням земельних відносин мають підготувати угоди про передачу цих ділянок у користування міської ради. Але це буде зроблено після того, як мешканці Чукалівки передадуть повний пакет документів, необхідний для договору купівлі-продажу.
«Станом на 2016 рік 60 % людей, які нині обурюються, не мали жодних документів, крім акту на право користування землею, – зауважує Андрій Хруник. – І затримка наразі не за міськрадою, а за тими самими людьми. І якщо мислити тверезо, то ніхто не збирається вести там сільське господарство, бо земля вкрита чагарниками».
Скоріш за все, селяни та міська рада таки знайдуть компроміс, адже ховати франківців більше ніде. Навіть якщо справа таки дійде до суду, то людям можуть виплатити компенсацію – та відшкодування не буде більшим, ніж оціночна вартість землі.
