Поки в Тисмениці вирішують, яке підприємство має прибирати вулиці і хто ним керуватиме, люди не мають зарплати, а місто тоне у смітті
Усі, хто не має автономного опалення, міцно тримають кулаки, мріючи про те, що опалювальний сезон почнеться вчасно. Адже в помешканнях уже прохолодно, діти в садочках перед сном давно натягують піжами поверх колготок, а школярі вдягають теплі светри, аби не змерзнути у класах. Звична ситуація, що повторюється з року в рік.
Тетяна Соболик У радянські часи був дуже популярним фільм «Гараж». Там детально змальовано картину, чого коштувало людям знайти місце для того, аби поставити «притулок» для свого авто. Створювали кооператив, ходили на збори, складали протоколи, сплачували внески, шукали зв’язки «вверху» тощо. Коли сталося так, що кілька людей з кооперативу вирішили виключити, то почалася справжня війна: сварилися, билися, їли документи і т. д. і т. п.
«Репортер» продовжує серію статей про міських голів Івано-Франківська Тетяна Соболик Влітку 1994 року Івано-Франківського міського голову Ярослава Тайліха змінив на посаді Богдан Борович. До речі, він став першим в обласному центрі всенародно обраним міським головою.Як міська рада, так і сама мерія при Боровичу разюче відрізнялися від того складу посад, які були до нього. Адже за Тайліха сесія міської ради складалась зі 150 депутатів, він мав одного заступ-ника та одну секретарку — на них двох. При Боровичу — майже навпаки. Міська рада складалася із 30 депутатів, а от заступників стало більше. Ба, навіть не заступників, а голів департаментів.Отже Богдан Борович працював на посаді міського голови з такою командою: Василь Косар — заступник голови міської ради і одночасно заступник голови ради з виконавчої роботи, Марта Краснодембська — голова департаменту економіки, промисловості, місцевого господарства та торгівлі, Микола Ковальчук — голова депар-таменту будівництва і земельних ресурсів, Петро Федчук — голова департаменту комунального житлового господарства, транспорту, зв’язку та енергозабезпечення, Любомир Бабій — голова департаменту з гуманітарних питань, Василь Волощук — голова депар-таменту з управління справами, який пропрацював на цій посаді понад десять років.
Микола Волков Останнім часом адмінбудинок в Івано-Франківську дещо змінює своє обличчя. Мешканці міста та області перетворюють його на трибуну для своїх звернень. Входи до міської ради та обласної адміністрації завішані веретами зі зверненнями, обуреннями, погрозами.
На межі тротуару та проїжджої частини нагромаджено бетонні блоки, каменюки. Посередині цю художньо-абстрактну композицію завершують колеса. Що воно таке, хто і для чого це встановив, сказати важко.
Микола Волков На фото — цікава конструкція на розі вулиць Героїв Крут та Донцова, що в обласному центрі.
Країну вже заполонила передвиборча агітація. А до початку президентських перегонів залишається ще місяць Тетяна Соболик Попри те, що офіційно президентська кампанія-2010 ще не почалася, основні кандидати на найвищий державний пост вже виплеснули на вулиці, телебачення та в Інтернет величезну порцію своєї передвиборчої агітації. Білборди та палатки з газетками-буклетами вже декілька тижнів активно «мерехтять» перед очима як мешканців Івано-Франківщини, так і всієї України. Політики взялися за старе. Втім, годувати електорат звичними обіцянками про те, як добре житиметься людям після виборів, дедалі стає все складніше.
Микола Волков Нещодавно на вулицях Івано-Франківська почали встанов-лювати бетонні «лежачі поліцейські». Та видається, що цього мешканцям міста недостатньо. Бо можуть хазяйнувати на міських дорогах і самостійно.
Поки влада обласного центру не дуже переймається громадськими туалетами, мешканці «поливають» кущі та стіни Тетяна Соболик Молодь у всі часи однакова. Хто не був молодим? Не гуляв ночами до ранку – із друзями, пивом, добрим настроєм. Це не обов’язково має бути хуліганська вечірка, це може бути літня прогулянка в парку. Врівноважена, витримана, поміркована нічна прогулянка. Влітку немає особливої потреби йти в кіно чи на дискотеку.Є необхідність елементарного спілкування. Аби просто погуляти, в місті є достатньо скверів і парків. Але вже за кілька годин під відкритим небом постає питання: де б то знайти туалет? В Івано-Франківську із цим непросто. Натомість, є купа інших, перепрошуємо, популярних у цьому плані місць. Яких? Зараз розкажемо.
Євгенія Ступ`як Вокзал для кожного міста – то своєрідна візитка. Адже перше враження про місто у приїжджих складається саме по ньому. Проте Привокзальна площа в Івано-Франківську навряд чи здатна справити на когось приємне враження. Можна перерахувати безліч її недоліків: і п’яні бомжі, які сплять на тротуарах, і стихійна торгівля, і відсутність лавочок у парку…
Фахівці радять не купувати цукор за завищеними цінами Марія Гаврилюк Нині в області можна купити цукор за ціною від 3,80 і вище.Те «і вище» може бути навіть більше, ніж удвічі. Чому така велика різниця? Куди дивиться антимонопольний комітет? Що буде далі? Такі запитання неодноразово чуємо у магазинах та на ринках.
Микола Волков На фото – колись ідеальна проїжджа частина вулиці Мельника в Івано-Франківську, а точніше те, що з нею зробили комунальники.