Минулого тижня Тлумацька районна бібліотека отримала від Корпусу Миру три нові комп’ютери, підключені до супутникового Інтернету. Це відбулося в рамках проекту американського волонтера Крейга Стреймела. Ідея проекту під назвою «Волонтерство у Тлумачі» – навчання місцевих старшокласників елементам волонтерської роботи: відповідальності та готовності допомагати.
На Прикарпатті хазяйнує чупакабра. Принаймні, така чутка прийшла з невеликого села Кулачківці Снятинського району. Кажуть, що невідома істота ночами з неймовірної силою роздирає клітки і душить кролів, залишаючи на їхніх шиях дві характерні рани.
На вулиці Чорновола, навпроти Прикарпатського університету, за будівельним парканом заховався отакий магазинчик. Сам заховався чи заховали – можна лише…
Краєзнавці Івано-Франківської області працювали над цими книгами протягом декількох років. Видавали їх за бюджетні кошти. Призначені вони були для сільських та шкільних бібліотек. Сім місяців тому їх знайшли у косівському приймальному пункті макулатури. 54 книги «Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Том 1», в яких йдеться про репресованих з Косівського та Коломийського районів, заважили півцентнера. Тому завідувачка приймального пункту заплатила за них 200 гривень.
Коли несила самому справитися з проблемами, можна задзвонити у «телефон довіри», виговоритись, отримати фахову пораду. Так воно, напевно, має бути. Натомість, на Прикарпатті і з тими телефонами – проблема.
На фото – під’їзд будинку по вул. Чорновола, 28. Але зараз не про під’їзд, а про дерев’яне накриття, що знаходиться на тротуарі. Під ним – якась яма невідомого призначення. Дошки на настилі прогнили і проламалися під ногами пішоходів. Таким, напіврозбитим воно перебуває й зараз. До того ж, його присипає сніг, і в дірки між дошками провалюються неуважні пішоходи.
Міносвіти не припиняє шокувати своїми нововведеннями. Залишивши ненадовго у спокої студентів, міністерство взялося за тих, хто про цей статус тільки мріє. І зробило так, аби далеко не кожна така мрія стала реальністю. МОН вимагає від вишів зменшити кількість цьогорічних державників майже вдвічі.
Недавно у цій хаті дзвенів гучний дитячий сміх. Сьогодні про малюка нагадують лише кілька фото та крихітні штанці та кофточки. Дивитися без сліз на них не можуть ні мама, ні бабуся. Маленький Богодарчик – в Іраці, на батьківщині свого батька. Як його повернути – головне питання для всієї сім’ї.
Цей самовільний небезпечний перехід через колію розташований в Івано-Франківську неподалік вокзалу, в районі вулиць Промислової і Сагайдачного. Попри заборону, пішоходи вже багато років щодня перетинають тут кілька залізничних гілок. З обох боків є чіткі застережливі написи – «Ходити по колії заборонено», неподалік – безпечний перехід по вулиці Вовчинецькій. Вочевидь, людям ліньки пройтися кілька зайвих метрів і легше ходити через дірку в паркані. Перебіг колію – і вже на тім боці. Та, може, зекономлені хвилини не варті смертельної небезпеки?
Останнім часом до редакції надійшли декілька звернень від покупців великих мережевих магазинів у Івано-Франківську. Люди скаржаться на дрібні нестиковки на цінниках і чеках. Але враховуючи обсяги продаж, такі помилки дрібними не виглядають. Нижче – лише один із прикладів, побудований у стилі запитання-відповідь.
Навпроти центрального входу до вокзалу, через дорогу, лежить на тротуарі щось схоже контурами на тіло людини. Чи то п’яний, чи то мертвий – лякаються мешканці, особливо, якщо натикаються на це «щастя» у темряві. Та придивившись добре, бачать: і зовсім то не людина, а згорнутий у рулон і складений удвоє килим. Щоправда, величезних розмірів.
Надворі ще зима, а влада Івано-Франківська вже займається порядком розміщення та облаштування торгових майданчиків у місті. У п’ятницю на останніх громадських слуханнях говорили про проект положення, за яким працюватимуть підприємці. Вони відстоювали свої права, а депутати й чиновники не дуже впиралися. Бо всі розуміють, що підприємці – це податки, а перешкоджати їм працювати – тільки робити гірше місту.
Розвиток туризму – це добре. Хай більше гостей приїжджають в наші Карпати, відпочивають, залишають тут свої гроші. Від цього всім буде краще. Втім, є одна, з першого погляду невеличка, а з другого – величезна, проблема…
Сьогодні держава не тільки примушує брати на роботу інвалідів, вона готова фінансувати створення для них робочих місць. От правда, роботодавців, охочих на це підписатися, поки що на Прикарпатті немає.
Ще недавно на оперативних нарадах та виконкомах ми багато слухали про те, що вся реклама в Івано-Франківську має бути в належному вигляді, в належному стані і в належних місцях. Для цього навіть створили міський рекламно-інформаційний центр. І підключили інспекцію з благоустрою, яка мала би штрафувати порушників. Як бачимо, владі таки треба починати зі своїх.