Недавно до Івано-Франківська завітав Богдан Гаврилишин, один із найвідоміших у світі українців, економіст, меценат і громадський діяч. На відкритій лекції для студентів Прикарпатського університету він говорив про перспективи України. А «Репортеру» вдалося поспілкуватися з ним ближче.
Найлегшими тут чомусь називають заняття з кидання гранат. Чому – ми так і не зрозуміли. На тебе натягають бронежилет, каску, автомат і заганяють у невеликий окоп. Рухатися дуже важко, а з того окопу ти маєш вести вогонь з автомата та ще й по команді кидати гранати. Важать вони – як справжні. І кинути треба хоча б метрів на 25.
Слова мають властивість набувати нових значень і нас, «бандерівців ХХІ століття», насправді багато. А от їх, тих перших, лишилися одиниці. Вони вже дуже старенькі, вимучені, але тримаються, бо триматися звикли. Що вело їх у підпілля і як вони за це заплатили – в історіях двох франківських ветеранів.
Ми часто говоримо про бійців, які воюють на сході, але рідко згадуємо про тих, хто їх рятує. Хто вириває з пазурів смерті, підставляє своє плече. Їх часто називають ангелами у білих халатах. Але насправді усе не так романтично – звичайні смертні, з автоматами, без халатів.
Ми вирішили спробувати справжнього волонтерського хліба та відправилися лише на один день і лише до одної волонтерської організації – «Свій за свого». Далі – майже щоденник.
Останнім часом люди все більше скаржаться на зростання цін. І під прицілом найнеобхідніше —харчі. Зарплати ніби й не впали, але на ту саму суму вже не купиш, як раніше…
Олег і Тимофій – 21-річні хлопці. Жоден не служив у армії. Раніше відкупилися. Але прийшов час, коли юнаки добровільно кинулись у вир війни.
У Донецьку далі стріляють. Одне тішить – уже не по житлових районах. Під обстрілами зараз аеропорт. Центром Донецька, як і раніше, їздять танки. Але безлюдне місто оживає.
Вони формують списки поранених. Створили групу на Facebook. Співпрацюють з людьми, які можуть допомогти. І вже третій місяць рятують військових Прикарпаття. При цьому гроші не збирають.
Святкувати чи ні, коли в країні війна, кожен вирішує сам. І совість, кажуть, буває чистою лише в тих, хто нею не користується. А ще кажуть — усе повертається. Завжди
Свого часу він пройшов весь Майдан, а потім одразу пішов добровольцем у нині вже добре відомий батальйон «Айдар». Та навіть після всього пережитого Шкутяк не дає собі перепочинку. У цій розмові — про уроки війни та плани на вибори.
Батальйон «Івано-Франківськ» повернувся додому не весь – через розстріляний «зелений» коридор, російський полон і чеченські блокпости.