Міжміські перевізники підняли ціни за проїзд. Мовляв, дороге пальне, запчастини. Пасажири обурені, влада розводить руками. Що далі?
Березень – примхливий місяць, і така погода для нього є цілком нормальною. І хоча страшних холодів уже не буде, та розслаблятися теж не варто – попереду дощі.
«То таке задоволення за ними дивитися, – каже пані Марія. – А діточок як багато, як радіють! Йдіть і самі переконаєтесь».
Під час оформлення розтермінування оплати за придбані квартири можна обрати індивідуальний графік – щомісячно чи щоквартально. Забудовник зацікавлений у тому, щоб клієнту було зручно…
Цього тижня «Репортер» відзначає тендітну дівчину з Верховинського району, яка затримала у Франківську магазинного злодія.
Священики йшли на хитрість. Вони замовляли майстрам дерев’яні скульптури, які потім фарбували у білий колір – під мармур.
Киянка Марія Карачина прийшла у марафонський біг з ІТ-галузі й за п’ять років подолала не одну довгу дистанцію в Україні та за кордоном.
На Прикарпатті найбільшим молокопереробним підприємством вважається «Городенківський сирзавод». В день він може переробляти 100-120 тонн молока.
Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1919 році.
В основному, коли автівка влітає у вибоїну, водії поліцію не викликають, не вимагають компенсації та ремонтують усе самі. Однак добитися відшкодування можливо. Головне – знати кілька простих правил.
Ще у 2008 році у видавництві «Лілея-НВ» вийшов посібник Валерія Островського «Історія Прикарпаття». Видавець Василь Іваночко попросив викладача дитячої художньої школи Назара Кардаша проілюструвати книгу.
Діти мають гуляти в дитсадку 3,5-4 години на день. Скоротити прогулянку можна хіба через погіршення самопочуття, порушення стану здоров’я дітей, ускладнення погоди.
Політологи в телевізорі — майже завжди заслані козачки. Ті ж політологи на кухні, за чаркою доброго віскаря, зовсім інші. Розумні рефлексуючі пацани.
«Клубівці – унікальне село. Не було жодного атовця. Зараз один є. Тому нас бояться, не розуміють. Сектою називають. Серйозно!».
«Бачите, де чорна плита біля криниці, – пані Люба показує через вікно. – На тому місці стояли перші два пам’ятники – у 1990 і 1991 роках. Перший простояв понад два місяці, а потім його підірвали, а другий – 10 днів”.